У понеділок, 16 січня, міністр оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт публічно подала у відставку на тлі критики її дій щодо модернізації армії і постачання важкої зброї Україні. Знакова подія відбулась за кілька днів до чергового “Рамштайну”, де очікуються нові анонси про постачання західних танків Києву. Утім, попри увесь тиск на Берлін, в уряді Олафа Шольца досі не зважились на передачу своїх Leopard Києву. Що стоїть за полохливістю і черепашою реакцією Німеччини на українські запити і чи зрушиться танкове питання з мертвої точки найближчим часом – читайте в матеріалі “Апострофа”.

Пацифістська інерція

У понеділок, 16 січня, міністр оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт заявила, що подала заяву про відставку канцлеру Олафу Шольцу, і додала, що “місяці уваги ЗМІ до її особистості” стали на заваді фактичним дебатам про армію та політику безпеки Німеччини. Розпливчата заява міністра стала епілогом до її неоднозначної діяльності на посаді.

Пройшло зовсім небагато часу від анонсу постачання Україні французьких колісних танків та американських БМП, після яких Берлін оголосив про те, що надасть Україні танки власного виробництва, які Київ просив ще з минулого літа. Характерна деталь: німецькі чиновники образились на Еммануеля Макрона, який зробив власний анонс на кілька годин раніше за американське та німецькі оголошення, чим фактично зібрав усі піар-вершки з рішення коаліції про сприяння обороні України. Проте, ніхто не винний німцям, що лідерства у військовій допомозі Україні вони не проявляють.

Очевидно, анонсів про передачу БМП Україні недостатньо, і тиск на Німеччину щодо надання Києву біля важчої зброї зростає. Днями видання Politico писало, що Франція та Польща непублічно тиснуть на Німеччину для початку постачання європейськими країнами танків Leopard 2. Показово, що навіть Фінляндія в особі міністра оборони Мікко Саволи зазначила, що готова передасти танки Україні, але для цього потрібен дозвіл Берліна.

Читайте: Зближення з Заходом: коли Китай остаточно порве з Путіним

Очікується, що рішення ухвалять до зустрічі високопоставлених чиновників оборони країн-союзників на американській авіабазі Рамштайн 20-го січня. Але останнє слово – за німецьким канцлером Олафом Шольцом, який вперто тягне гуму в щодо танків Leopard. Скільки ще не визначатиметься з рішенням Німеччина, і які настрої панують у нинішній “світлофорній коаліції”? Тим паче, що без наявності діючого міністра оборони Шольц отримав можливість ще далі гальмувати це рішення.

За словами аналітика Західного інституту в Познані Віктора Савінка, нинішня ситуація із запізнілим анонсом Берліна знову показала, що Німеччина не робитиме односторонніх кроків щодо постачання зброї Україні, а для неї важливою є позиція Вашингтона – якщо там роблять якісь кроки, то Берлін це підтримує. Хорошим прикладом такої залежності є передача США Україні комплексів NASAMS, після чого німці передали нам Gepard та IRІS-T.

“Окрім всього іншого, позиція уряду Шольца обумовлена і тертям між Парижем та Берліном, які мають лідерські амбіції в ЄС. Хоч Макрон і працює другий термін, але для політика він відносно молодий, і зможе будувати кар’єру в міжнародних інституціях, наприклад, у структурах ЄС, і тому потребує демонстрації своєї ефективності – тобто він своїм анонсом додав собі балів. Якщо говорити про анонс Макроном передачі легких танків – йдеться про акцію, яка була погоджена Вашингтоном, Парижем та Берліном – адже американці передадуть Bradley, а німці – Marder, скоро наші військові будуть вчитися ними користуватись в Німеччині. До того ж, різниця між анонсами Макрона, Держдепу і Берліна становила всього кілька годин”, – каже експерт.

Він додає, що основна партія урядової коаліції, соціал-демократи – неоднорідні, серед них є “атлантисти”, які обстоюють координацію дій з Вашингтоном – якщо він щось робить на українському напрямку, то треба це підтримувати. Натомість ліве крило есдеків дотримується відомого українським читачам і оглядачам принципу “миру без зброї”, вважаючи, що постачання зброї відтерміновує мирне вирішення конфлікту. Теза зводиться до того, що Росію, мовляв, неможливо перемогти на полі бою. Шольцу та керівництву СДПН доводиться лавірувати і балансувати різні угруповання.

На думку директора Інституту світової політики Євгена Магди, варто зважати на критичну ситуацію в німецькій армії і бути відвертими, що Бундесвер зразка 2023 року – це зовсім не Вермахт зразка 1939 року. Тобто Німеччина не готувалась до війни і не приділяла значної уваги стану збройних сил. Втім, Шольцу все рівно доведеться приймати непопулярні рішення в коаліційному уряді.

“Для ухвалення правильних рішень стосовно надання зброї у Шольца має бути потрібна аргументація: продовження війни в Україні впливає на німецьку економіку більш негативно, ніж може впливати постачання німецьких танків. Лише в такий спосіб можна діяти і рухатись далі. Поки канцлер не наважується на подібні рішення, але сподіваюсь, що стосовно танків воно буде ухвалене в І кварталі, можливо в форматі якоїсь коаліції. Треба говорити про факт: низка держав підтримує передачу Україні кількох десятків німецьких танків, і чим швидше Німеччина прийме правильне рішення – тим краще буде для європейської безпеки”, – каже експерт “Апострофу”.

Утім, однозначної позиції відносно дозволу на постачання німецьких танків Берлін досі не має, хоча міністр економіки, віце-канцлер Роберт Габек заявив, що не бачить підстав, щоб цей дозвіл не був наданий. Окрім того, за словами Віктора Савінка, представники німецьких та європейських експертних центрів аналізували можливості передачі німецької важкої техніки України, за результатами чого з’явилась “Європейська ініціатива з передачі Leopard Україні”, напрацьовано дорожню карту у цьому напрямку, що передбачає кілька кроків.

По-перше, треба дізнатися, де вони, скільки їх і наскільки можливе використання для вищевказаної мети.

По-друге, потрібно власне зібрати танки з усієї Європи, модернізувати їх в Німеччині та передати Україні. Звісно, треба розробити логістику та розташувати ремонтні потужності десь недалеко від українського кордону – йдеться про їх організацію у Словаччині, каже експерт.

Танкові анонси наввипередки

Поки Берлін “запрягає”, Велика Британія вже оголосила про надання Україні власних танків Challenger 2. У неділю прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак під час телефонної розмови з президентом Володимиром Зеленським підтвердив рішення уряду. Ясна річ, десяток-другий Challenger 2, які візьмуть із наявних у Великої Британії парку з 227-ми одиниць, не змінить ситуацію на полі бою кардинально, але це стане першим випадком, коли західна країна погодилася відправити Україні новітні танки, якщо не рахувати польський анонс (з обмовкою про необхідність дозволу Берліну) кількома днями раніше.

Справа в тому, що під час візиту до Львова, який пройшов 11 січня, президент Польщі Анджей Дуда повідомив: польська влада ухвалила рішення про передачу Україні танків Leopard. Дуда заявив, що рота танків, які Варшава має надати Україні, – це символічна кількість, але Польща буде домагатися, щоб її за її прикладом пішли інші країни.

“Ми будемо домагатися на міжнародній арені, щоб ця коаліція була створена цілим рядом країн, які будуть робити свій внесок у вигляді танків, щоб можна було створити більший танковий підрозділ. Рота – це невеликий підрозділ, я б навіть сказав символічний, але якщо таких рот буде більше, то буде створена бригадна бойова група чи ще більша військова частина, яка фактично матиме велике військове значення в обороні України – це те, чого ми хочемо досягти”, – сказав Дуда, повідомляє Польське радіо.

Його підтримав польський прем’єр Матеуш Моравецький, який заявив, що поразка України може стати прелюдією до Третьої світової війни.

“Поразка України може стати прелюдією до Третьої світової війни, тому сьогодні немає причин блокувати підтримку Києва та відкладати справи на невизначений термін. Я закликаю уряд Німеччини діяти рішуче, поставляючи Україні всі види зброї”, – йдеться у повідомленні Моравецького, поширеному канцелярією прем’єр-міністра.

Утім, експерти ставляться до польського лідерства в цьому питанні дещо скептично. На думку Віктора Савінка, деякий поспіх у оголошеннях, які робить Варшава, не є добрим рішенням ні для неї, ні для України.

Євген Магда звертає увагу на те, що польське лідерство в питанні передачі німецьких танків тісно пов’язане з темою вимоги репарацій з Німеччини за Другу світову війну і майбутньою парламентською кампанією в Польщі.

“Рішення Дуди про танки – політичне, а потрібне військово-технічне. Нам потрібні десятки танків, не важливо яких саме – німецьких, американських або британських, головне, що вони можуть вплинути на перебіг бойових дій на фронті”, – каже експерт.

На його думку, варто пам’ятати і про роль основного партнера України – США, які не поспішають надавати Києву свої танки.

“Складається враження, що США більше хочуть, аби німці передали Україні свої танки, ніж передавати Abrams Києву і починають говорити дурниці про те, що наші військові не зможуть їх опанувати. Я більш ніж не впевнений, що середній рівень освіти американського військового вищий за українського. Інші аргументи американців такі, що їх соромно використовувати”, – вважає Магда.

Разом з тим, очікування стосовно наступного “Рамштайну” є досить високими, і тиск на німецький уряд посилюється з кожним днем, свідченням чого стала і відставка профільного міністра, що провалила свою ділянку роботи.

“Ясна річ, німці не воюють, не живуть нашими проблемами і не можуть ними жити, але мільйон українців в Німеччині суттєво впливає на німецьке суспільство, а це врешті-решт впливає на німецьких політиків. Тому справа допомоги Україні рухається у правильному напрямку”, – резюмував Євген Магда.