У неділю, 26 червня, президент Володимир Зеленський традиційно звернувся до народу України. Частина його відеозвернення була адресована громадянам Білорусі. Президент закликав білорусів не вестись на маніпуляції Кремля і не вступати у війну проти нашої країни. Подібне звернення до громадян РФ Володимир Зеленський зробив у ніч проти 24 лютого, за кілька годин до початку широкомасштабного вторгнення Росії. Очевидно, тепер Верховний головнокомандувач вважає реальною загрозу вторгнення і з боку Білорусі. Тому дуже важливо розуміти, які саме сили та засоби самопроголошений лідер Білорусі Олександр Лукашенко може задіяти у гіпотетичній сухопутній війні проти України.
Якщо сприймати серйозно загрозу того, що армія РБ візьме безпосередню участь у війні проти нашої країни, то варто розібратися, наскільки потужними є білоруські війська.
Білорусії, як і Україні, після розвалу СРСР, дісталася дуже щедра військова спадщина. Тут і озброєння Червонопрапорного Білоруського військового округу, який був тиловим по відношенню до Групи радянських військ у Німеччині і мав подвійний, а то й потрійний запас всього необхідного для розгортання угруповання чисельністю до мільйона людей.
Все це виявилося непотрібним для невеликої та небагатої держави, а тому незалежна республіка Білорусь, разом із Україною, зайняла нішу продавця дешевої радянської зброї та боєприпасів. Армія зазнала серйозного скорочення – за кілька років припинили своє існування або було перетворено понад 250 військових формувань, що відійшли під юрисдикцію Білорусі. До 2005 року загальна чисельність Збройних сил Білорусі становила 62 тисячі осіб: 48 тисяч військовослужбовців та 13 тисяч осіб цивільного персоналу. У цих межах чисельність білоруської армії перебуває й досі. Вважається також, що Лукашенко має близько 290 тисяч резервістів. Сюди ще можна додати близько 110 тисяч різних підрозділів МНС та правоохоронних органів.
При цьому білоруські збройні сили не мають бойового досвіду. Немає навіть досвіду миротворчості. У 2010 році білоруси відправили 5 своїх військовослужбовців на допомогу контингенту ООН у Лівані та ще на початку 2022 року взяли участь в операції ОДКБ щодо збереження влади президента Казахстану Касіма Жомарта Токаєва. Причому в обох випадках про реальні бойові дії не йшлося.
І другий важливий момент – армія РБ здебільшого формується за рахунок солдатів термінової служби. Призовний вік у країні – з 18 до 27 років. Призовник, який закінчив вищий навчальний заклад, служить рік, а решту термін перебування у лавах армії становить 1,5 року. Як і в РФ, весняний призов відбувається у травні, а осінній – у листопаді.
Щодо техніки, то за оцінкою західних експертів (хоча події в Україні показали, що вони мають доволі загальне уявлення про реалії пострадянського простору), Мінськ має 601 танк (за іншими даними до 1300 танків), 1510 БТР і БМП, 482 одиниці САУ, 228 гармати буксированої артилерії, а також 238 РСЗВ.
Проте вся ця техніка ще радянська та не модернізована – рівень ЗСУ квітня 2014 року. Тільки останніми роками, коли Олександр Лукашенко остаточно переорієнтувався на Москву, почалися постачання сучасної техніки з Росії, правда мікроскопічними дозами.
Так, у 2020 – 2021 роках на підприємстві “Уралтрансмаш” було модернізовано партію 152-мм САУ 2С3 “Акація”. Також білоруська армія отримала партію бронетранспортерів БТР-82А. У травні 2021 року до збройних сил Білорусі прийшла чергова партія модернізованих танків Т-72Б3 у кількості п’яти одиниць. Таким чином, кількість таких машин у армії було доведено до 19.
Згадані контракти було укладено невдовзі після початку у Білорусі масових протестів проти оголошених результатів президентських виборів. Влада розцінила ці заворушення як пролог до початку гібридної війни і вирішила посилити новим озброєнням армійські підрозділи. Угодам про закупівлю військового майна, які раніше відкладалися через фінансові труднощі, знову було дано хід.
Мало того, білоруські військові заявили, що ведуть роботу з підготовки контрактів на закупівлю в Росії зенітних ракетних комплексів С-400 з метою заміни наявних у військах ЗРК С-300.
Щоправда, всі ці військові закупівлі можуть вестися білорусами виключно у кредит, оскільки, наприклад, вартість тих самих С-400 практично дорівнює річному оборонному бюджету країни.
В цілому, військові експерти оцінюють боєздатність армії Республіки Білорусь, а також її загальний стан як гнітючий. По суті єдиним варіантом для Мінська різко збільшити можливості своєї армії є лише повна інтеграція до складу збройних сил Російської федерації. Але поки що таких процесів не спостерігається, хоча вони можуть активізуватися будь-якої миті.