Парламент Угорщини вп’яте обрав прем’єр-міністром Віктора Орбана. У своїй інавгураційній промові Орбан спробував зробити кілька примирливих заяв у бік України, проте принципово його риторика не змінилася, а позиція щодо ключових питань, у тому числі щодо нафтового ембарго проти Росії, так і залишилася проросійською. “Апостроф” розбирався, чи справді Угорщина не має можливості відмовитися від імпорту російської нафти, хто допомагає Орбану постійно переобиратися, а також якими тепер будуть відносини Будапешта з Брюсселем.

Голова угорської партії “Фідес” Віктор Орбан став прем’єр-міністром Угорщини вп’яте. На своїй інавгурації Орбан зазначив, що на Україну напала Росія, тож Угорщина підтримує Україну. Також Орбан заявив про якесь “прощення” України за минулі образи за угорців Закарпаття, а також за те, що Президент та уряд України нібито “відверто втручалися в угорські вибори та підтримували опозицію”. І не має значення, що хвороблива фантазія Орбана нічим не підкріплена, крім гучних заяв. Головне – красиво “вибачити”…

В інавгураційній промові Орбана не обійшлося без критики політики Євросоюзу в галузі ґендерної рівності, толерантності, міграції та, звичайно, нафтового ембарго. Преобраний прем’єр-міністр Угорщини зазначив, що країна підтримуватиме санкції проти Росії, але доти, доки вони не загрожуватимуть самій Угорщині.

“В інтересах європейської єдності Угорщина не перешкоджатиме санкціям, поки вони не перетнуть червону лінію самооборони угорської економіки, тобто не загрожуватимуть енергетичній безпеці Угорщини”, – заявив Орбан.

Варто розуміти, що Орбан, щоб прийти до влади вп’яте, вміло використав російсько-українську війну, наголосивши на тому, що він захищає насамперед інтереси Угорщини, і всі інші інтереси йому, м’яко кажучи, байдужі.

Як зазначив у коментарі “Апострофу” політичний експерт Євген Магда, Орбан під час виборчої кампанії зробив ставку на гасло “це не наша війна”.

“Не зайвим буде нагадати, що за кілька діб до дня голосування чинний міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто звинуватив свого колегу Дмитра Кулебу та нашого посла в Угорщині Любов Непоп у втручанні у хід виборів. Тобто, Орбан зі своїми прихильниками повністю розіграли карту консолідації свого електорату перед іноземним втручанням”, – пояснив експерт.

Скільки вовка не годуй

Сьогодні головною претензією України та ЄС до Орбана є його відмова від участі Угорщини у нафтовому ембарго проти Росії. Угорщина — єдина країна ЄС, яка блокує нафтове ембарго щодо РФ. Про те, що зміни такої позиції не буде, свідчать нові умови Угорщини, які ця країна вимагає від відмови від російської нафти. В одній із останніх заяв глава МЗС Угорщини Петер Сіяйрто повідомив, що офіційний Будапешт розраховує на 15-18 млрд євро компенсації від ЄС за нафтове ембарго проти РФ.

“Ми цілком обґрунтовано очікуємо, що ЄС запропонує профінансувати інвестиції та компенсувати зростання цін, що потребує повної модернізації енергетичної структури країни у розмірі 15-18 млрд євро”, – заявив глава МЗС Угорщини Петер Сіяйрто.

Примітно, що раніше йшлося про 750 млн. євро компенсації Угорщини за її участь у нафтовому ембарго проти Росії. За словами Михайла Гончара, Європейська комісія виявила слабину, і той факт, що сама Урсула фон дер Ляйєн поїхала до Будапешта домовлятися з Орбаном, спричинила зростання апетиту офіційного Будапешта.

“Якщо до цього Сійярто говорив, що Угорщина вимагатиме 750 мільйонів євро і термін у 4 роки для переходу від російської нафти, то тепер він називає вже іншу суму – 18 мільярдів євро. Це є свідченням того, що Орбан, відчувши слабкість Європейського Союзу, намагається проштовхнути свої вимоги, і користуючись нагодою, компенсувати ті недоотримані, як він вважає, кошти з фондів Євросоюзу, в яких Угорщині було відмовлено за проблеми з верховенством права, демократією та корупцією. Тому Орбан і вирішив скористатися нагодою і вимагати від ЄС грошей по максимуму, щоб отримати те, що він хотів”, – розповів експерт.

Загалом, відносини між Будапештом та Брюсселем за нинішнього керівництва ЄС розвиватимуться погано, зокрема й з ідеологічних причин. Як пояснив “Апострофу” експерт “Українського інституту майбутнього” Ілія Куса, у нинішнього керівництва ключового європейського економічного “двигуна” – Німеччини, де зараз при владі перебуває лівоцентристська коаліція, відносини з угорськими правими, до яких належить партія Орбана, не склалися.

“Найближчий рік-півтора відносини Угорщини з Євросоюзом будуть складатися не дуже добре. Хоча є ймовірність, що в Європі через якийсь час, на тлі розгону інфляції та загострення соціально-економічних проблем, у тому числі спричинених війною в Україні, почнеться відкат до реваншу правих, націонал-популістів і правих консерваторів. Якщо ці політичні рухи будуть посилені, то в такому разі Угорщина ще краще почуватиметься, ніж раніше. Але поки що відносини погіршуватимуться”, – вважає експерт.

Чи справді Угорщина не може без нафти з Росії?

В Угорщині є всі можливості відмовитися від російської нафти. Угорщина може імпортувати не тільки необхідний їй обсяг неросійської нафти, але також забезпечувати нафтопереробний завод Slownaft у Словаччині, який належить угорському MOL’у. Тому насправді заяви Орбана щодо необхідності колосальних інвестицій та великого проміжку часу для реалізації таких заходів є відвертою брехнею, каже “Апострофу” президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар.

“Складність цього завдання сильно перебільшена, оскільки і так фактично 40% нафти, що переробляється, на угорському нафтопереробному заводі в Сазхаломбатті неросійського походження. Коли Орбан казав, що Угорщини не може взяти альтернативну нафту через відсутність виходу в море, то це – неправда, оскільки угорці користуються терміналом на острові Крк у Хорватії на Адріатиці. Відповідно угорці транспортують нафту нафтопроводом “Адрія” від порту Омішаль до Сазхаломбатту, і далі до Братислави. Тому насправді серйозних проблем немає, а суми, які потрібні там, обчислюються можливо кількома мільйонами євро, але йдеться не про ті цифри, які називав Орбан”, – пояснив експерт.

Загалом, за словами Гончара, рівень залежності та Угорщини від російської нафти сильно перебільшено.

“Причина такого завищення сум полягає в тому, що там працює схема: постачання російської нафти йде не за ринковою, а за спеціальною ціною. А коли береш нафту з моря від неросійських постачальників, ціна на неї буде ринковою, тобто не буде корупційної маржі, яку використовує Орбан, і за це він і б’ється”, – наголошує експерт.

В українському суспільстві неодноразово виникало питання: невже Київ зараз не може домовитися з Угорщиною? Адже на шляху України до ЄС та НАТО голос Будапешта юридично так чи інакше враховуватиметься. Проте, за словами експерта МЦПІ Миколи Капітоненка, займатися м’яким, вкрадливим вирішенням проблем з Угорщиною можна було у мирний час. Але зараз склалася абсолютно інша ситуація, і зробити вигляд, що нічого не відбувається – не можна.

“Зараз позиція Угорщини стає більш вразливою тому, що російська агресія змінила і сприйняття, і емоції, й інтереси європейців. Тому зараз ми можемо займати жорсткішу позицію, відкладаючи вирішення всіх питань на повоєнний час, тому що багато залежатиме від того, чим ця війна Те, що керівництво Угорщини заявило, що голосуватиме за вступ України до ЄС та НАТО – це питання далекої перспективи, бо про вступ до НАТО в найближчому майбутньому не йдеться, і тут блокування співпраці України з НАТО виглядало б взагалі дуже дивно, і якби вони захотіли на це піти, то це, навпаки, було б гірше для них. Що ж до підтримки членства України в ЄС, то треба розуміти, що це рішення прийматиметься не в Будапешті, а в Берліні та Парижі. Тому тут боятися, що Угорщина заблокує наш вступ до ЄС також не потрібний. Зрештою, зараз питання вступу України до ЄС – це вже не просто питання інтересів України, а частина ширшої угоди щодо збереження залишків європейської безпеки“, – пояснив експерт.

17 миттєвостей Орбана: як завербувати політика з ЄС

У недавньому інтерв’ю міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто скаржився, що угорців усі сприймають як агентів Кремля. Втім, Михайло Гончар вважає, що подібні слова Сійярто можна вважати обмовкою за Фрейдом, оскільки процес взаємодії Угорщини з Росією вписується у механізм покупки європейських політиків з боку авторитарних режимів.

За словами експерта, практика путінського режиму нічим не відрізняється від того, що робив Каддафі у своїх взаємодіях із європейськими політиками, зокрема й із Саркозі. Орбан же потрапив у цю обойму через свою взаємодію з Путіним. У даному випадку можна говорити про процес “шредеризації” європейської політики, з тією поправкою, що сам Шредер став працювати на Газпромі вже після своєї канцлерської каденції, а Орбан не чекав закінчення прем’єрства. Тим більше, Михайло Гончар вважає, що саме співпраця з Росією дозволяє йому залишатися на плаву.

“Позицію Орбана цінують у Москві, тому що він перевірений “троянський кінь”. Слід розуміти, як формується агентура. Ту чи іншу фігуру саджають на певні фінансові “ін’єкції”, з яких дуже важко зіскочити. Разом з тим, як фігура займає все більш потужні позиції, масштаб вливань збільшується. Ні для кого не секрет, що країни, які мають лояльні режими щодо Кремля, отримують ціни на енергоресурси значно нижчі за ринкову. В результаті виходить певна маржа. І звісно, Кремль вимагає відпрацьовувати це. А ось саме відпрацювання відбувається у формі “ескорт-сервісу”. Тобто якщо Кремль проти запровадження нафтового ембарго проти РФ, то Орбан виступає проти, і через механізм прийняття рішень Євросоюзу консенсусом процес нафтового ембарго гальмується. Тому нинішні дії Орбана – зустрічна послуга Кремля в обмін на дешеву нафту та газ. Водночас, Орбан отримує подвійний ефект – і преференції від Росії зберігає, і від Євросоюзу виб’є те, що недоотримував. Тому тут Орбан діє за принципом “всюди взяти своє”. Але я думаю, що свобода маневру в нього все ж таки обмежена, і якщо він зробить якісь неправильні кроки, то тоді цілком може бути оприлюднене досьє, де буде показано, завдяки кому Орбан переобирається на п’ятий термін і що дозволяє йому утримуватися при владі”, – підсумував експерт.