Банківський сектор України достйно вирішує свої проблеми попри війну. Втім, не всі вітчизняні банки докладають необхідних зусиль для подолання кризових явищ, що виникають. Більше того, зокрема йдеться про ситуацію, яка складалася роками, і сьогодні може призвести до банкрутства одного з найстаріших банків країни. І провина за це лежить виключно на керівництві та власниках фінустанови.
Економіка України потерпає від війни. За деякими прогнозами у 2022 році вона впаде на 45-50%, при цьому у кращому випадку зниження ВВП складе не менш ніж 10%.
Але, як не дивно, доволі пристойно на загальному тлі виглядає вітчизняна банківська система, хоча у перші дні після вторгнення складалося враження, що вона ось-ось ляже.
Багато в чому за стабільність банковського сектора треба дякувати Національному банку України (НБУ), який провадить цілком адекватну політику.
Втім, є в Україні банки, яким не вдається подолати проблеми у нинішній важкий час. Є й такі, яким у буквальному сенсі загрожує банкрутство.
Оманливі дані
Зокрема йдеться про “Мегабанк”, який є однією з перших фінансових установ в нашій країні. Банк був заснований ще у 1990 році у Харкові. До 1995 року він називався “Добродій”.
Що ще відомо про “Мегабанк”? Його головним акціонером є Віктор Суботін, пряма та опосередкована участь якого у фінустанові перевищує 60%. Суботін є генеральним директором АТ “Турбоатом” (27 серпня 2021 року було перейменовано у АО “Українські енергетичні машини”), понад 75% якого належать державі.
Станом на 1 лютого 2022 року, активи “Мегабанку” складали 10,1 мільярда гривень , капітал банку — 1,4 мільярда гривень. Регіональна мережа фінустанови складається з 154 відділеннь у 18 регіонах України.
Ось така офиційна і, в принципі, непогана статистична інформація про банк, який у вітчизняній фінасовій системі є таким собі середнячком.
Але насправді, як кажуть, все складно.
Капітальні проблеми
За даними джерел “Апострофа”, наближених до НБУ, “Мегабанк” на сьогодні є проблемним, і його фінансовий стан дуже непевний.
“Банк має значні проблеми з лівкідністю і капіталом, які не дозволяють повернули клієнтам залучені кошти та виконати зобов’язання по гарантіям, – говорить співрозмовник видання. – Банк потребує значної суми докапіталізації”.
Звичайно, можна було б припустити, що в ситуації, що склалася, винувата війна, але вона в даному випадку ні до чого. Хоча менеджмент “Мегабанку” та його акціонери саме на війну і натякають.
“Але насправді до цього (важкого фінансового стану – “Апостроф”) призвела не війна, а безвідповідальна високоризикована діяльність менеджменту та непрофесійна позиція мажорітарних власників банку, які протягом кількох років не вжили належних заходів для оздоровлення ситуації”, – розповідає джерело.
За його словами, основна провина за те, що сьогодні “Мегабанк” опинився на межі банкрутства, лежить на родині Віктора Суботіна, головного акціонера банку. Який, нагадаємо, є гендиректором “Турбоатому”. “При цьому “Турбоатом” — один із найбільших клієнтів “Мегабанку”, – каже співрозмовник “Апострофа”. – Коло замкнулося”.
Так, повідомляє джерело, в “Мегабанку” “завис” майже 1 мільярд гривень “Турбоатому”, і ці кошти в основній своїй масі гарантовані державою. Тому, якщо “Мегабанк” не зможе виконати свої зобов’язання, що цілком реально, цей тягар ляже на державу.
Чому так сталося? Менеджмент банку вкладав кошти клієнтів, в тому числі, держкомпаній, у завідомо неякісні активи, пояснює співрозмовник видання. Зокрема банк кредитував несплатоспроможних позичальників зі слабким фінансовим станом, значна частина яких є пов’язаними з банком особами.
“Поступово це призвело до від’ємного значення капіталу, та до появи на балансі банку значного обсягу майна, яке виступало заставою по несплаченим кредитам таких позичальників, – ділеться інформацією джерело. – Фактично, “Мегабанк” з фінансової установи перетворився на агентство нерухомості. Заздалегідь неуспішне агентство, адже вартість майна була штучно суттєво завищена, щоб відповідати вимогам до застави для отримання кредитів”.
Звичайно, продати майно по цій завищеній ціні банк не зміг, а продавати по ринковій для фінустанови було збитковим. В цій ситуації керівництво банку не вигадало кращого рішення ніж надати нові кредити пов’язаним з банком неякісним позичальникам для викупу цього майна за його заставною ціною. Тобто банк насправді прокредитував сам себе, щоб у такий маніпулятивний спосіб штучно покращити показники балансу. Проте це не віришило його проблеми з ліквідністю та капіталом.
Війна не спише
Керівництво банка вдається до безвідповідальних кроків вже давно. Ще у далекому 2018 році “Мегабанк” був визначений як порушник нормативу НБУ щодо максимального розміру кредитного ризика по операціям з пов’язаними з банком особами. І це відбивалося, м’яко кажучи, не найкращим чином на його фінансових показниках.
Так, у рейтингу надійності та ефективності, який традиційно складає Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД), у 2020 році “Мегабанк” серед фінустанов з активами понад 2 мільярди гривень зайняв “почесне” 41-е – останнє місце. Подібні результати були й у попередні періоди.
В цій ситуації винакає питання: а куди дивиться регулятор?
Насправді, НБУ провів інспекційну перевірку в “Мегабанку”, і вона виявила фінансові маніпуляції, спрямовані на приховування проблем з ліквідністю, і некоректне відображення фінансового результату. По факту мала місце підтасовка звітності, розповідає джерело “Апострофа”.
Більше того, Нацбанк неодноразово вказував на наявні проблеми “Мегебанку”, обговорював з акціонерами результати проведених перевірок та іх подальші негативні для банку наслідки, закликав до термінових та невідкладних дій зі збільшення капіталу та ліквідності банку.
“Проте своєчасно належних кроків зроблено не було, – коментує ситуацію співрозмовник видання. – “Мегабанк” продовжив маніпулювати звітністю та вводити в оману клієнтів, а тепер намагається списати прорахунки свого менеджменту на війну”.
Наразі керівництво “Мегабанку” шантажує НБУ тим, що від його стабільної роботи нібито залежить майже не успіх оборони Харкова, вимагаючи на цій підставі від регулятора рефінансування. “Мегбанк” справді є системним банком для “першої столиці”, але заяви його керівництва інакше, ніж спекуляціями, не назвеш.
Нацбанк на шантаж не ведеться, чудово розуміючи, що виділені ним гроші зовсім необов’язково підуть на допомогу простим харків’янам. Набагато ймовірніше, що такий кредит керівники “Мегабанку” хотіли б направити на чергові сумнівні операції. А цього допустити ніяк не можна, зазначило ще одне джерело “Апострофа”.