В Україні з минулого літа ціни на нафтопродукти трималися на відносно стабільному рівні, однак у середині жовтня різко пішли вгору. Динаміка зміни цін на скраплений автомобільний газ була плавнішою, але і цей вид пального також дорожчає. “Апостроф” з’ясовував, із чим пов’язане недавнє зростання цін і що від них очікувати найближчим часом.
Нафта досягла стелі
За останні тижні в Україні суттєво подорожчав бензин. В першій половині жовтня АЗС пропонували А-95 по 30,10-30,20 гривень за літр. Проте з того часу ціна підскочила на 1,7 гривні – до 31,80-31,90 гривень. Вартість літру бензину А-92 підвищилася з 29,20-29,30 до 30,80-30,90 гривень, а дизельного палива – з 28,80-28,90 до 30,60-30,70 гривень.
Причина цього подорожчання знаходиться за межами України, вважає експерт “Нафторинку” Олександр Сіренко. Ще з весни уряд запровадив державне регулювання цін на пальне з орієнтацією на котирування європейських агенцій. Відповідно, коли уряд публікує чергові граничні ціни, оператори ринку відразу підтягують свої ціни до цього рівня.
“В той же час, на вітчизняному ринку сьогодні проблем немає, – говорить Сіренко. – Дефіциту нафтопродуктів не спостерігається. Працюють НПЗ в Кременчуці (“Укртатнафта” під контролем групи “Приват” Ігоря Коломойського) і Шебелинці (держкомпанія “Укргазвидобування”, “дочка” НАК “Нафтогаз України”). Регулярно ідуть поставки пального з Білорусі і Литви”.
Що стосується подорожчання пального в Європі, то воно викликане ситуацією на ринку нафти, яка останнім часом постійно дорожчала. Ще на початку вересня на світовому ринку її вартість знаходилася на рівні 70-72 доларів за барель, а на початок листопада вона сягнула 83-85 доларів.
“Зростання ціни на нафту зумовлене декількома факторами, – вважає директор консалтингової групи “А 95” Сергій Куюн. – Звичайно, на неї вплинув осінній вибух ціни на газ. Оскільки нафтопродукти (мазут, пічне паливо тощо) є однією з альтернатив газу, то це зумовило певний тиск на їхню ціну. Втім, попит на нафтопродукти зростає і сам по собі. Економіка Європи відновлюється після ковідних обмежень, і це викликає зростання споживання бензину”.
Втім, на початку листопада на ринку спостерігається певна стабілізація.
“Звичайно, дуже важко зараз передбачати, як поведеться ціна на нафту в подальшому, проте є відчуття, що на сьогоднішній день вона досягла стелі, – вважає Сергій Куюн. – Головним чином розвиток ситуації залежатиме від рішень ОПЕК. За попередніми даними, організація має намір найближчим часом збільшити видобуток нафти. За таке рішення виступають зокрема Сполучені Штати (самі США не є членом ОПЕК – “Апостроф”), які заявили про намір натиснути на уряди країн експортерів нафти для збільшення поставок. І якщо таке рішення буде ухвалене, то, скоріше за все, ми побачимо певний відкат цін від нинішнього рівня”.
Втім, ОПЕК+ вирішив з грудня збільшити нафтовидобуток відповідно до раніше обумовлених планів – на 400 тисяч барелів на добу.
Європейський стандарт
Ціна на скраплений газ для автомобілів за останній час також зросла – з 17,80-17,90 гривень до 18,40-18,50 гривень за літр.
Втім, на думку Сергія Куюна, подальше підвищення навряд чи можливе.
“Ціна на автомобільний газ має досить виражені сезонні коливання, – говорить експерт. – Протягом осені-зими споживання газу значно скорочується, що викликає помітне його здешевлення, яке, скоріше за все, незабаром відчують споживачі”.
Проте ситуація на ринку може досить різко змінитися через дії Росії. На сьогоднішній день Україна отримує з цієї країни 30-35% скрапленого газу, що використовується для автомобілів. Тому, якщо “північний сусід” скоротить обсяги постачання, це може сильно вплинути на ситуацію.
Такий розвиток подій є досить імовірним, з огляду на те, що останнім часом Росія розгорнула проти України справжню енергетичну війну. Газовий транзит спрямовується в обхід нашої транспортної системи, ціна на газ сягнула небувалих висот, припинене постачання в Україну енергетичного вугілля, заблокована можливість імпорту електроенергії… Цілком логічним продовженням цієї політики було б і скасування постачання скрапленого газу.
І перші кроки в цьому напрямку Росія вже робить. За словами Олександра Сіренка, з ринку надходять повідомлення про значне скорочення російським урядом кількості дозволів на експорт скрапленого газу до України.
“Наприклад, одна з компаній-постачальників збиралася завезти в липні 40 тисяч тон, мала відповідні договори з російськими виробниками. Проте вони отримали дозволи лише на 10 тисяч тон. Тож сьогодні українським трейдерам доводиться шукати інші джерела постачання”, – розповів спеціаліст.
Водночас Кабінет міністрів нещодавно ухвалив рішення відкласти на рік впровадження нового технічного регламенту на скраплений газ, узгодженого з відповідними директивами ЄС. Цей документ передбачає високі вимоги до скрапленого газу, що використовується в якості моторного пального.
“З яких міркувань це було зроблено, невідомо, – говорить Олександр Сіренко. – Рішення було ухвалене несподівано, без попередніх обговорень з учасниками ринку. Більшість фахівців схиляються до думки, що причиною такого рішення є закордонний вплив”.
Справа в тому, що скраплений газ, що постачається до України з Росії, значною мірою відрізняється від того, який використовується в Європі. Переважно це марка СПБТ (суміш пропану і бутану технічна). В той же час для заправки автомобілів за європейськими правилами має використовуватися газ марки ПБА (пропан-бутан автомобільний). До цього газу технічний регламент висуває більш високі вимоги. В ньому нормується вміст більш горючого пропану (що забезпечує легший запуск двигуна, особливо в холодну погоду), не допускається рідкий залишок у баку (тоді як за стандартом СПБТ такий залишок може складати до 1,6% об’єму) і встановлюються більш жорсткі вимоги до складу вихлопу (зокрема до вмісту в ньому сірки).
Відтак після впровадження нового технічного регламенту більшість російського газу, що сьогодні постачається до України, стала б “непрохідною” на наші АЗС.
На зиму має вистачити
На думку Олександра Сіренка, посилання на нібито технічну неготовність до прийняття нового стандарту є надуманими.
“Україна вже успішно пройшла впровадження стандарту Євро-5 для бензину. І це не викликало жодних помітних потрясінь чи перебоїв постачання. Українські заводи оперативно “підтягнули” власні виробничі потужності, імпортери також швидко пристосувалися. Ринок повністю зберіг стабільність, – каже експерт. – Розмови про нестачу лабораторій також не виглядають переконливо. Наявних акредитованих трьох підприємств цілком вистачило б для запуску процесу переходу на новий стандарт. Тож, скоріше за все, відтермінування його запровадження пов’язане з російським впливом”.
Таким чином, останні події свідчать про те, що Росія з одного боку докладає зусиль до того, щоб зберегти можливість постачання скрапленого газу в Україну, а з іншого боку намагається маніпулювати об’ємами цього постачання для того, щоб створити проблеми на вітчизняному ринку.
Втім, принаймні зі скрапленим газом, ця політика швидких результатів не принесе. За словами Олександра Сіренка, готуючись до впровадження нового технічного регламенту, українські імпортери завезли в країну досить велику кількість скрапленого газу, що відповідає цьому документу. Завдяки цьому, а також відчутному скороченню попиту в переддень зими, сьогодні на ринку наявний надлишок цього продукту, що цілком убезпечує споживачів від підняття цін, принаймні протягом найближчих місяців.
І взагалі, ринок автомобільного пального набагато менше пристосований для ведення традиційних для Росії торгових війн.
“В Україні є значна кількість постачальників і виробників нафтопродуктів, – говорить Сергій Куюн. – Тому ринок не так гостро реагує на різного роду обмеження, оскільки завжди є альтернативні джерела. Якщо через якісь обставини утворюється дефіцит, ринок швидко шукає шляхи його подолання. Всі напрямки відкриті, нафтопродукти і скраплений газ можуть приходити і морем, і залізницею, і автомобільним транспортом. Тому тут інструменти шантажу спрацьовують набагато гірше. Тож найближчим часом українським водіям не доведеться відчути нових хвиль подорожчання нафтопродуктів”.