У вівторок, 21 березня, Кабмін перетворив державний концерн Укроборонпром на акціонерне товариство (АТ) “Українська оборонна промисловість”, а також затвердив статут нової структури та положення про наглядову раду. Виходячи з вимог закону про корпоратизацію Укроборонпрому, уряд, створивши акціонерне товариство, як би перейшов до фінального етапу реформи. Насправді перетворення концерну не відбулося, так само як залишилася невизначеною в цьому процесі роль Міністерства стратегічних галузей промисловості. Чому так відбувається, читайте у матеріалі “Апострофа”.

Зміна вивіски?

Згідно з рішенням Кабміну, тепер Укроборонпром змінив вивіску, і тепер матиме назву (АТ) “Українська оборонна промисловість”. Державі належить весь пакет (100%) акцій нової акціонерної компанії.

“Встановлено, що статутний капітал товариства становить 237 млн 071 тис. гривень і формується за рахунок майна державного концерну “Укроборонпром” згідно з додатком 1 до акта прийому-передачі майна до статутного капіталу товариства“, – повідомив представник Кабміну в парламенті Тарас Мельничук.

Як наполягає прем’єр-міністр Денис Шмигаль, таке перетворення Укроборонпрому слід розглядати як частину великої реформи вітчизняного ВПК.

“Це не просто зміна вивіски, це реформа, яка готувалася тривалий час ще до початку повномасштабного вторгнення Росії. Україна прагне побудувати один із найпотужніших оборонно-промислових комплексів у світі. Тому вводимо ефективну модель управління для нового підприємства. Створюємо умови для залучення інвестицій у виробництво зброї, техніки та амуніції. Відповідні зміни також дозволять посилити взаємодію з нашими західними партнерами“, – заявив прем’єр Денис Шмигаль.

Слово в слово ці слова повторюють і в Укроборонпромі.

“Це – не про зміну вивіски, це про зміну правил гри, які будуть зрозумілі і для наших акціонерів, – а 100% акціонером нашого перетвореного концерну буде Кабінет міністрів, – і для інвесторів, для всіх, з ким ми співпрацюємо у сфері виробництва, модернізації та ремонту озброєння та військової техніки. Це – про зміну правил гри на такі, які будуть зрозумілими і на засадах яких ми зможемо дуже плідно співпрацювати з нашими союзниками. Крім того, це зелене світло для появи спільних підприємств”, – заявила під час телемарафону прес-секретар “Укроборонпрому” Наталія Сад.

На жаль, запевнення прем’єра не надихнули профільних фахівців і спостерігачів. Як зазначив у розмові з “Апострофом” політичний аналітик Олександр Кочетков, який багато років пропрацював інженером-конструктором у КБ “Південне” ім. М. К. Янгеля, ні про яку серйозну реформу не йдеться.

“Те, що відбувається – це навіть гірше, ніж просто зміна вивіски. Рік триває відкрите вторгнення РФ, а уряд, як би реформуючи оборонний сектор, викочує “реформу”, на яку, з урахуванням підготовки документації, потрібно не більше двох тижнів роботи. Очевидно, яким буде наступний крок – отримання з держбюджету дотацій для покриття боргів, які набрали структури, що входять до Укроборонпрому“, – наполягає Олександр Кочетков.

Недореформований Укроборонпром

Державний концерн Укроборонпром – бюрократична надбудова, створена режимом Віктора Януковича у суто корупційних інтересах, про що чимало ЗМІ писало постійно, у тому числі й “Апостроф”.

“За президента Петра Порошенка Укроборонпром не реформували, хоча це був бюрократичний рудимент епохи Януковича. Тодішнє керівництво на Банковій вирішило, що так буде простіше в ручному режимі керувати ВПК, наголошуючи на потрібних і зручних для них проектах, а не на тому, що потрібно армії чи в чому можуть бути зацікавлені закордонні партнери. Саме для цих цілей до Укроборонпрому було поставлено керувати Роман Романов (був призначений у 2014 році, пішов у відставку у 2019-му – “Апостроф”)”, – каже голова Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.

З приходом до влади президента Володимира Зеленського процес ніби зрушив із місця. У 2021 році Верховна Рада ухвалила закон про корпоратизацію Укроборонпрому.

Передбачалося провести реформу у три етапи. На першому підготувати підприємства концерну до реорганізації та перетворення Укроборонпрому на АТ. Другий етап передбачав створення галузевих бізнес-об’єднань у вигляді АТ і господарських товариств з урахуванням підприємств, включених до складу концерну.

І лише третьому етапі було перетворення всього концерну в акціонерне товариство, у якому 100% акцій контролюється державою. Виходячи з цього виходить, що Кабмін “стрибнув” відразу на останній щабель, не прозвітував за перші два етапи.

“Припустимо, Кабмін контролюватиме повний пакет акцій, але яка реальна яка роль держави в оборонці? Роль тут може бути лише одна – сформувати Державне оборонне замовлення (ДОЗ) і забезпечити його “живими” грошима. У нинішніх військових умовах таке можна зробити, якщо реформувати Міністерство стратегічних галузей промисловості, створивши окремий департамент у складі Міністерства оборони“, – каже “Апострофу” керівник військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

Грізний ДОЗ

Якщо виходити з публічних заяв прем’єра Дениса Шмигаля, зроблених безпосередньо перед відкритим вторгненням РФ, то у нас оборонзамовленням займалося лише Міністерство оборони. Хоча, як наполягають експерти, до процесу залучено декілька структур, включаючи і “недореформований” Укроборонпром.

“Зараз оборонний сектор у нас розділений між Мінекономіки, Міністерством стратегічних галузей промисловості і власне самим Укроборонпромом, який ніяк не може себе реформувати за визначенням. Мінстратегпром якраз і створювали для того, щоб саме він диригував реформою, але процес зав’яз через бюрократичну тяганину“, – каже Валентин Бадрак.

Міністерство стратегічних галузей промисловості – це взагалі окрема історія, яка також вказує на непослідовність держполітики щодо реформування вітчизняного ВПК. Його спочатку створили, а наприкінці минулого року планували ліквідувати, вливши до Мінекономіки. Тепер, судячи з призначення новим міністром Олександра Камишина, Мінстратегпром залишається, але тільки все одно неясно, якою є його роль у перетворенні Укроборонпрому.

“Першоосновою оборонного комплексу має бути ДОЗ. Для цього слід створити окрему структуру, яка і займатиметься підготовкою держзамовлення, з урахуванням усіх військово-технічних нюансів. Там мають працювати не фінансисти та банкіри, а фахівці, які знаються на тактико-технічних характеристиках озброєнь. Вони спланують, що потрібно зробити для себе, а що піде на експорт. Судячи з дій Кабміну, цього й близько не проглядається“, – каже Олександр Кочетков.

Враховуючи реалії відкритого вторгнення РФ, каже Валентин Бадрак, як мінімум дві галузі потрібно якнайшвидше реформувати, забезпечивши оборонним замовленням – ракетобудування та літакобудування. Саме цього вкрай потребують наші Сили оборони.

Поки що, зазначають експерти, зміна вивіски є зручним способом для нинішнього керівника Укроборонпрому Юрія Гусєва, розмови про відставку якого тривають не перший місяць, аргументувати своє збереження на посаді. Мовляв, під час реформи керівників не прибирають…