Проміжні вибори до американського Конгресу остаточно розставили крапки над “і” щодо подальших політичних розкладів у Штатах на найближчий час. Останньою інтригою став підрахунок голосів у Джорджії, де перемогу здобув кандидат у Сенат від демократів Рафаел Уорнок, який під час кампанії намагався уникати згадок президента США Джо Байдена. Його республіканський опонент Гершел Вокер також дистанціювався від фігури екс-президента Дональда Трампа, фаворити якого гучно програли в ключових штатах. У результаті демократи формально зберегли за собою Сенат, випередивши республіканців на кілька мандатів. Республіканці взяли непевну більшість у Палаті представників, отримавши 222 місця, обігнавши опонентів лише на 9 мандатів. Які наслідки це матиме для України, читайте у матеріалі “Апострофа”.

Фінансові баталії

Комітети обох палат Конгресу США у справах збройних сил минулої погодили проект оборонного бюджету на 2023 фінансовий рік у розмірі 858 млрд доларів. З них 800 млн. доларів виділили на військову допомогу Україні.

Відповідно до документа, Україна отримає на півмільярда більше, ніж минулого фіскального року – 800 млн доларів. Ця допомога Україні відбувається у рамках Ініціативи сприяння безпеці України, яка діє ще з 2014 року.

Загалом американський військовий бюджет став на 45 млрд більше, ніж просив президент США Джо Байден і становитиме 857,9 млрд доларів, з яких 816,7 млрд спрямовано Пентагону, а 30,3 млрд – на програми нацбезпеки під керівництвом Пентагону.

Рішення ухвалювалося старим складом Палати представників. Якими темпами далі піде процес – питання відкрите. Особливо на тлі того, що республіканці ще до офіційної “зміни варти” у нижній палаті Конгресу намагаються блокувати питання фінансів на функціонування уряду.

“Найбільш підходящим словом, що описує ситуацію в Конгресі в новому політичному циклі, стане “болото”. Демократи просуватимуть свій порядок денний, пов’язаний з темою обігу зброї, абортів, одностатевих шлюбів і подолання соціальної нерівності, республіканці торпедуватимуть усі їхні фінансові ініціативи, вимагати більшої “звітності”, погрожуючи Байдену парламентськими розслідуваннями справ його сім’ї. Через те, що жодна сторона не має суттєвої переваги, все це перетвориться на велике тягни-штовхай”, – зазначив у розмові з “Апострофом” голова Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

Читайте: Ціль незмінна: чи вдасться російським агентам зробити з Молдови “друге Придністров’я”

За його словами, допомогу Україні не буде згорнуто чи заморожено, але деякі рішення можуть затягуватися, проходячи через комітети, в яких намагаються заправляти республіканці.

“Україна тут просто привід. У будь-якому випадку йдеться виключно про внутрішню американську політичну кухню, коли демократи та республіканці переслідують власні інтереси”, – додав експерт.

Рейтингові гойдалки Байдена

Республіканці не здобули перемогу, на яку спочатку розраховували, а демократи – не зазнали нищівної поразки. Хоча ще за кілька місяців до голосування партійні соратники Джо Байдена були за крок від гучного провалу. У липні рейтинг президента Байдена пробив черговий антирекорд, впавши на рівень 31% схвалення політики його адміністрації з боку американців.

“Влітку рейтинги Джо Байдена йшли вниз через економічні труднощі на тлі подолання наслідку пандемії COVID-19, енергетичної кризи та кризи вартості життя, спровокованої відкритою агресією Кремля проти нашої країни. Байдена критикували не за те, що Штати допомагають Україні (це, навпаки, грало йому на користь), а це за те, як федеральний уряд справляється з економічними викликами. Адже в США саме президент керує урядом і на нього сиплються всі претензії у разі невдач”, – пояснив “Апострофу” заступник директора Інституту соціології НАНУ Євген Головаха.

Якби тенденція збереглася, демократам було б зовсім туго, але в першу декаду листопада перед стартом голосування на проміжних виборах рейтинг схвалення політики Байдена помітно зріс, коливаючись у межах 42-47%.

Як наполягали американські спостерігачі, Джо Байдену та Демократичній партії загалом вдалося покращити свої рейтингові показники саме за рахунок активної законотворчої діяльності (у тому числі рішення щодо стимулювання промисловості всередині США), стабілізації ситуації на ринку бензину, захисту права жінок на аборт, а також надмірної активності самого Дональда Трампа. Американські виборці, як показали вибори до Конгресу, втомилися від “вічної” драми, конспірології та алармізму (“захід сонця” Америки вже сьогодні), який випромінювали сам Дональд Трамп, так і його прихильники.

Демократи, маючи контроль над Палатою представників та Сенатом, зробили ставку на конкретні економічні та соціальні заходи під гаслами захисту американської демократії, що дозволило їм у результаті звести електоральну гру з республіканцями в нічию.

“Вікова дилема”

Республіканці, щоб утримати поміркованого виборця і не перетворюватися на партію “трампістів”, перед виборами щодо низки важливих законопроектів голосували разом із демократами. За рахунок двопартійної підтримки через Конгрес вдалося провести законопроекти з державної інфраструктури (1,2 трлн доларів, з яких 550 млрд доларів на дороги, мости, воду та енергетику), боротьби зі зміною клімату та охороною здоров’я.

Незважаючи на це, молодь і виборці, які не визначилися (на момент 8 листопада) масово не стали на бік республіканців, що призвело до внутрішньопартійної критики Трампа і кандидатів у Сенат, яких він підтримував. У ключових штатах трампісти програли демократам.

Демократи та республіканці однаково зіткнулися не тільки з економічною та політичною кризою, але з викликами, пов’язаними зі зміною поколінь в американській політиці.

“Обрання Трампа стало відповіддю на запит певної частини американців, які втомилися від “традиційної” політики, побудованої на знеособлених інституціях. За чотири роки його каденції було багато скандалів, інтриг, прагнень укласти “хорошу угоду” то з Путіним, то з Кім Чен Ином, Але все це закінчилося вкрай невдало. Обрання Байдена стало відповіддю на запит до повернення системності та передбачуваності. Адже всі розуміють, що у разі чого прихильники Байдена не побіжать натовпом штурмувати Капітолій”, – каже “Апострофу” голова соціологічної служби Український барометр Віктор Небоженко.

Джо Байден та Дональд Трамп не приховують своїх подальших президентських амбіцій. Якщо республіканці мають альтернативу у вигляді губернатора Флориди Рона Десантіса, то демократи повністю зав’язані на фігурі нинішнього глави держави.

“Нам, Україні, як державі невигідно, щоб у 2024 році у президенти США балотувалися як Трамп, так і Баден. Висунення Трампа означатиме продовження тренду на персоналізацію політики, її залежності від переваги однієї людини або вузької групи осіб, яким може подобатися чи не подобатися Україна. Висунення Байдена небажано просто через необхідність зміни поколінь у політиці. Байден дуже досвідчений політичний гравець, який зараз все робить правильно. Але він – людина у віці, що також позначається на процесі прийняття рішень”, – додав Віктор Небоженко.

У будь-якому випадку з новим складом Конгресу Україна залишається у стратегічному виграші просто через те, що демократи і консервативне крило республіканців, орієнтоване на американський ВПК, де-факто ведуть змагання, хто ефективніше поставить на місце російського диктатора Володимира Путіна, який зірвався з усіх котушок.