Після втечі російських окупантів із правобережної Херсонщини у тимчасово окупованому Криму також почали поширюватися панічні настрої – росіяни, які понаїхали туди, а також гауляйтери та колаборанти поспішають залишити півострів. Інші готуються до глухої оборони, судомно сподіваючись, що Київ клюне на вудку і погодиться на “переговори”. Позиція українського керівництва та військового командування залишається незмінною – переговори про мир можливі лише у разі повного відходу росіян з окупованих територій, включаючи і Крим. Як саме і через які фактори Кремлю доведеться залишити “сакральний” півострів, читайте в матеріалі “Апострофа”.

Аксьонов “будує” оборону

Окупаційний глава Криму Сергій Аксьонов повідомив, що на території українського півострова йде будівництво фортифікаційних споруд.

“На території Криму під моїм контролем проводяться фортифікаційні роботи, спрямовані на гарантоване забезпечення безпеки кримчан”, – заявив Аксьонов, не уточнивши деталей.

Навіть без особливих подробиць привертає увагу той факт, що Аксьонов все частіше змушений займатися суто військовими приготуваннями, як це раніше вже відбувалося з гауляйтерами на інших окупованих територіях.

“Примітно, що питаннями “оборони” в Криму стали займатися навіть у колабораціоністому “уряді” Аксьонова, який ніби цивільний. Вся справа в тому, що російське угрупування в Криму за останні місяці суттєво ослаблене. Найбільш боєздатні частини та з’єднання були кинуті на інші ділянки фронту, перш за все, на Донбас. Поповнення, яке окупанти формують із числа “частково мобілізованих” кримчан, також буде використано для затикання дірок на фронті”, – розповів військовий експерт Олег Жданов.

Сумнівно, що така тактика дасть окупантам хоч якісь переваги, оскільки наголос на фортифікаційних спорудах – свого роду привіт із позаминулого століття. Якщо ВСУ застосують проти рашистів тактику, апробовану в Харківській області і в Херсоні (удари по логістиці, знищення складів, командних пунктів і комунікацій), то Аксьонову і окупантам, що стоять за ним, ніякі рови, окопи, бліндажі та редути явно не допоможуть.

Хвалена російська “база” у Севастополі теж мало чим здатна допомогти колаборантам, які намагаються захиститися від настання ЗСУ.

“Окупаційний флот у Криму загрожує нам лише кораблями, що несуть “Калібри”. Якщо говорити про “оборону” від ЗСУ, то він грає роль статиста. Після загибелі крейсера “Москва”, вони з акваторії Севастополя не показувалися. Зараз після ударів дронами, російське адміралтейство стане ще більш “обережним”. Та й технічні можливості у них не дуже. Доходить вже до того, що росіяни, використовуючи міцне слово та дріт, намагаються примотувати до палуб кораблів сухопутні системи ППО, щоб хоч якось відбивати удари з повітря”, – додав Олег Жданов.

Чергова “бавовна”

Як зазначив в ефірі Апостроф ТВ військовий експерт Дмитро Снєгирьов, Аксьонов та інші представники кримського “бомонду” розуміють, що слова американського генерала, екс-командувача силами США в Європі Бена Ходжеса про звільнення півострова у 2023 році – не просто звук, а реальні перспективи.

Саме тому останніми днями трафік Кримським мостом суттєво зріс – люди переважно їдуть у бік Кубані. Днями в ЗМІ з’явилися повідомлення, що в Джанкої сталася чергова “бавовна” – удари по військовому аеродрому, на якому окупанти розташували свої вертольоти. Поки з боку українського командування не було підтверджень щодо цього, але ясно, що йдеться про чергову серію вибухів на важливому для рашистів військовому об’єкті.

“Для росіян це критичне питання, адже після виходу з Чорнобаївки, у них залишається лише два аеродроми, наближені до лінії фронту, — це Чаплинка та Джанкой. Після того, як рашисти втекли з Херсона, ЗСУ почали тримати Чаплинку під постійним вогневим контролем, що робить їх ще більш залежними від аеродрому в Джанкої”, – сказав Дмитро Снєгирьов.

Після втечі окупантів із Херсона було ясно, що початок чергового “феєрверку” на півострові це лише питання часу.

“Якщо інформація про “бавовну” в Джанкої підтвердиться, то це буде говорити вже про наступний етап процесу деокупації Криму”, – резюмував військовий експерт.

Українське командування вкрай обережно коментує події навколо Криму, щоб не розкривати перед окупантами свої карти, але вже зараз очевидно, що острів буде звільнений нарівні з іншими окупованими територіями на південному сході.

Очікування Кримської кампанії

Міністр оборони України Олексій Резніков вважає, що Крим може бути звільнений від окупантів через певні політичні процеси всередині РФ, які дестабілізують путінський режим і остаточно розвалять і без того деморалізовану російську армію.

Його заступник Володимир Гаврилов також спрогнозував, що ЗСУ зможуть звільнити Кримський півострів вже на початку цієї зими через непередбачені для Москви обставини.

“Я думаю, що Росія може зіткнутися з “чорним лебедем” у своїй країні, всередині Росії, і це може сприяти нашому успіху із Кримом”, – сказав Гаврилов.

Гаврилов також додав, що переговори з Кремлем відбудуться лише після повного відходу Росії з території України, включаючи Крим та Донбас, оскільки “всередині суспільства в Україні є рішення, що ми йдемо до кінця”.

Саме з цієї причини Кремль через “ріббентропа” Сергія Лаврова та його підручних останніми тижнями настільки істерично вимагає від Києва “переговори”, ніби погоджуючись їх розпочати без попередніх умов.

Вкрай сумнівно, що окупанти просто так втечуть із Криму. Вони триматимуться за нього, паралельно виторговуючи “переговори”, але на своїх умовах, каже “Апострофу” експерт із зовнішньої політики Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич.

На жаль, повністю виключати варіант переговорів розраховуючи виключно на тотальний розгром РФ, також не варто.

“Захід взагалі не розглядає капітуляцію України, але й капітуляції РФ там не хочуть через очевидні причини можливого краху путінського режиму і самої країни з усіма наслідками. Кремль проштовхує переговори на “зараз”, щоб виторгувати собі перепочинок. Київ цілком раціонально не погоджується, далі звільняючи окуповані території. Найбільш вигідний для України варіант – створити умови, щоб Москва в Криму показала “жест доброї волі”, вивівши війська. І лише тоді можна обговорювати варіанти переговорів”, – зазначив Ігар Тишкевич.

Як мінімум такий варіант звільнення Криму дозволить вийти на державні кордони 1991 року, максимально зберігши життя наших бійців.