У Брюсселі відбулася чергова зустріч міністрів оборони та начальників штабів країн НАТО та України у форматі “Рамштайн” під керівництвом голови Пентагону Ллойда Остіна. Учасники схвалили черговий пакет військової допомоги ЗСУ. Причому Вашингтон заради цього готовий розщедритися на мільярд доларів. Незважаючи на суттєвий військово-політичний ефект від таких зустрічей, залишається відкритим питання надання Україні “важких” ракетних систем, штурмової авіації та танків. Європейці поки що говорять дипломатичне “ні”. Чи дає така ситуація привід для чергової “зради”, читайте у матеріалі “Апострофа”.

Допомога на мільярд

Контактна група з оборони України була налаштована надати Києву все, що необхідно для оборони від російської агресії. Глава Пентагону Ллойд Остін повідомив, що Вашингтон виділить на підтримку оборони України 1 млрд. доларів. Допомога серед іншого включатиме надання 155-мм гаубиць (18 одиниць), снарядів до них (36 тис.), тактичних автомобілів для транспортування гаубиць, а також додаткові снаряди до HIMARS, авто для ремонту техніки, дві системи берегової охорони з ракетами Harpoon, тисячі радіостанцій та оптичних пристроїв, у тому числі й нічного бачення.

Влада Німеччини передасть Україні три реактивні системи залпового вогню MARS II. Канада, Польща та Нідерланди пообіцяли надати артилерію, Словаччина – вертольоти Мі-17, а також снаряди для РСЗВ. Крім цього Канада надасть ЗСУ 10 змінних стволів для артилерійських знарядь M777.

“Важливим є не тільки пакет допомоги, а й те, що країни Заходу починають визнавати, що загроза РФ – це не лише загроза Україні, а загроза всій Європі та світовому порядку в цілому. Глава Пентагону Остін про це заявив публічно, сказавши, що зараз ставки дуже високі у нинішній вирішальний для України момент. Він також запросив додаткову допомогу, що свідчить про те, що поточна ситуація залишається дуже небезпечною”, – зазначив у коментарі Апостроф TV директор Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.

Слід також зважати на політичне значення таких зустрічей, наполягають вітчизняні спостерігачі.

“Кожна зустріч у рамках “Рамштайну” – ключовий елемент військово-політичного тиску на Москву. У цьому плані переломною була перша зустріч міністрів оборони та начальників генеральних штабів держав НАТО 26 березня цього року (на авіабазі Рамштайн – “Апостроф”), на якій було голосно заявлено про необхідність перемоги України у війні з РФ. Кожна така зустріч – привід для нервового занепокоєння в Кремлі. Хочуть вони чи ні, але російським “стратегам” щоразу доведеться переглядати свої плани з урахуванням поставок в Україну західної зброї. І далеко не факт, що лідери НАТО публічно озвучують усе, що мають намір зробити”, – сказав у розмові з “Апострофом” голова Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.

Потрібно більше зброї

Незважаючи на загальний оптимізм, гостро стоїть питання представлення ЗСУ західних далекобійних ракетних систем, що б’ють на 180-300 км, а також літаків та танків. Президент Франції Еммануель Макрон, днями в Києві, зізнався, що у союзників по НАТО домовилися не постачати Україні танки та бойову авіацію, щоб “не вступати у війну з Росією”.

Така установка критикується більшістю західних експертів, але поки що позиція Альянсу в цьому питанні залишається без змін. Останнє дає привід для критичних зауважень, тому що без танків та підтримки з повітря ЗСУ складніше контратакувати окупантів.

“Готовності українців шукати красиві причини, чому США не дають нам нормальну кількість важкого ракетно-артилерійського озброєння, немає межі. Keep going, як кажуть – малюйте у своїй уяві ще більше красивих хитромудрих схем, яких насправді немає”, – прокоментував “Рамштайн-3” військово-політичний експерт Микола Бєлєсков.

У плані військової, фінансової та гуманітарної допомоги Україні з великим відривом лідирують США, за якими йдуть Великобританія, колективна допомога ЄС, а потім окремо Польща, Німеччина, Франція, Канада, Італія та Норвегія.

За підрахунками західних аналітиків, ЗСУ потребують дворазового збільшення поставок танків (сукупно потрібно близько 500 одиниць), шестикратного збільшення поставок РСЗВ (потрібно 300 штук) і чотириразового збільшення числа 155-міліметрових гаубиць (запит на 1000 штук).

Ллойд Остін, відповідаючи на запитання журналістів за підсумком “Рамштайну-3”, запевнив, що Вашингтон намагається доставити все, чого потребує командування ЗСУ. Він також не погодився із твердженнями, що Київ нібито отримує лише 10% від необхідних обсягів озброєння.

Голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі деталізував відповідь голови Пентагону, перерахувавши обсяги вже наданої Україні допомоги: 97 тисяч протитанкових систем, 237 броньованих автомобілів, 60 засобів ППО, 250 артилерійських систем (398 збираються поставити), понад 100 тисяч боєприпасів.

“Український план” НАТО

Незважаючи на дисбаланс між “є” та “потрібно”, важливо, що українська оборона не залишилася без підтримки Заходу, каже “Апострофу” військовий експерт Олег Жданов.

“Прориву під час “Рамштайну-3″ не сталося, але зустріч показала, що зброя в Україну надходить у хороших обсягах. Точно не по чайній ложці за годину, як дехто побоювався. Хотілося б більше, але тут уже питання до нашого керівництва та лідерів Заходу. Тут або наші не можуть домовитися про збільшені поставки, або – партнери поки що не можуть дати більше”, – зазначив експерт.

Важливо також, що країни Альянсу постачають зброю (нехай навіть переважно оборонну), але й націлені на системне протистояння з РФ з урахуванням довгострокових факторів.

“Ми повинні бути готові до тривалого продовження. Не можна передбачити, як ця війна завершиться. Але ми повинні бути готові надавати допомогу тривалий час. І це буде обговорюватися в Брюсселі”, – заявив перед “Рамштайном-3” генсек НАТО Єнс Столтенберг.

Він повідомив, що Альянс готує план повного переведення ЗСУ із пострадянського озброєння на зброю НАТО. За попередніми оцінками, такий перехід може тривати кілька років.

“Темпи переведення ЗСУ на зброю НАТО багато в чому залежатимуть від самого Альянсу. Швидше за все, вони презентують план по Україні на найближчому саміті НАТО, який запланований на кінець цього місяця. У будь-якому разі, Брюссель за 3-5 років зможе перевести нашу армію на армію свої типи зброї. Але, повторюся, слід дочекатися саміту, аби зрозуміти, що саме вписано у план переозброєння”, – каже Олег Жданов.

Переведення ЗСУ на НАТОвську зброю має суттєве технічне значення. Пентагону та союзникам буде простіше підтримувати Україну, якщо їх та наші армії будуть озброєні та оснащені за єдиним стандартом. Разом з тим, враховуючи, що окремі види важких озброєнь (насамперед “далекі” ракетні системи) потрібні тут і зараз, незручні питання на Захід починають звучати голосніше з кожним днем.