Силова зміна влади в Білорусі зі сторони російських спецслужб на ще більш лояльну маріонетку цілком можлива, якщо Путіну набридне маневрування Лукашенка між країною-терористкою РФ та країнами Заходу. Хоч на знак вірності путінському режиму білоруський диктатор й оголошує нові військові “навчання”, однак не хоче воювати проти України.

Читайте також: Лукашенко натякнув Заходу, хто виграє війну в Україні – військовий експерт

Про те, яка доля може спіткати самопроголошеного очільника Білорусі Лукашенка, розповів головний редактор “Апострофа” та військовий оглядач Денис Попович.

Щодо сухопутного наступу Білорусі на територію України тривають дискусії, однак вже зараз Лукашенко робить кроки в цьому напрямку: оголосив тривали військові навчання, створив нові оперативні командування тощо. Однак наразі Лукашенко обирає маневрувати до кінця, а не йти в наступ проти України.

“Поки що, це – хитрі маневри, демонстрація готовності перед Путіним, той мінімум, який Лукашенко хоче та може зробити, щоб показати свою прихильність перед кремлівським фюрером, не заганяючи себе ще глибше в цю халепу. Білоруська армія не хоче воювати з Україною, всі чудово бачили, що траплялося з росіянами під Києвом, та й можливості для великого наступу у білорусів доволі обмежені. Вони не почали наступати в березні, коли для цього були значно ширші можливості, то чому вони мають робити це зараз?” – зауважив Попович.

Якщо ж російському диктатору Путіну надбридне така позиція білоруського колеги, то він зможе поставити замість нього абсолютно лояльну маріонетку, яка виконає наказ та розпочне відкриту війну проти України. Схожа ситуація вже мала місце бути у світовій історії.

“У 1944 році найближчий союзник Гітлера, лідер Угорщини, адмірал Міклош Хорті, розуміючи наближення воєнної катастрофи, шукав можливості для виходу з фактично програної війни. 15 жовтня цього ж року він оголосив про укладення перемир’я із СРСР, але загін СС під керівництвом Отто Скорцені, внаслідок вдалої спецоперації, забезпечив перехід влади в Угорщині від режиму Хорті до повністю пронацистського режиму Ференца Салаші. Це призвело до безглуздого продовження війни, кривавої битви біля озеру Балатон та облоги Будапешту…” – навів приклад головред “Апострофа”.

Крім того, нещодавно в публічний простір потрапила заява держсекретаря Радбезу Білорусі Олександра Вольфовича, який почав розповідати, що нібито “українські ДРГ” працюють на території РБ. Цей чиновник вважається прихильником політики Путіна, зокрема, в питаннях щодо України. Таким чином, подібні заяви не можна розглядати просто як маячню.

“Ми також пам’ятаємо про те, що Олександр Лукашенко віддав належне тактиці дій ЗСУ проти переважаючих російських сил й наказав розповсюдити цей досвід на білоруську армію. Бурні овації, але на це теж варто звернути увагу. Досвід ЗСУ – де досвід саме проти російської армії. Так само як і “народне ополчення” (фактично, білоруська тероборона), про створення якого нещодавно оголосив Лукашенко – це теж український досвід саме проти російської армії”, – наголосив Попович.

Можна зробити висновок, що Лукашенко відверто остерігається російської армії, тобто боїться за свою владу та готується до захисту. Може виникнути ситуація, що лише відхід від влади збереже життя білоруського диктатора.

“Тому питання силової зміни влади в Мінську з боку російських спецслужб та появи там такого собі Ференца Салаші, який буде слухатися Путіна та віддасть безглуздий та злочинний наказ наступати на Україну, не є таким вже гіпотетичним”, – резюмував Денис Попович.

Раніше “Апостроф” повідомляв, що Білорусь закупила в Росії партію “Іскандерів” та планує виробляти ракети до них.