Після кадрів влаштованого російськими військами геноциду мирного населення в Бучі та навколишніх містах вся Україна, а за нею й світ здригнулися від звірств окупантів. Відразу постало питання про справедливе покарання для рашистів, яке включатиме не лише новий Нюрнберг: вже звучать пропозиції післявоєнного полювання на злочинців на зразок ізраїльського правосуддя над Адольфом Ейхманом. Про те, чи можлива у нас “операція Гарібальді” і що для цього потрібно, “Апострофу” розповів політичний експерт Євген Магда

Необхідно розуміти, що операції “Гарібальді” передувало знищення 6 мільйонів європейських євреїв під час Другої світової війни – 75% усіх європейських євреїв. Після того, як постала єврейська держава почався рух, спрямований на те, щоб помститися. Ситуація для Ізраїлю тоді була драматичною, бо після свого утворення він зіштовхнувся з атакою з боку йорданської та єгипетської монархій, і треба було виживати.

Я вважаю що полювання на нацистських злочинців, а потім і полювання на палестинських терористів, які здійснили відомий теракт на Олімпіаді в 1972 році — це компоненти становлення ізраїльської політичної нації, її своєрідний каталізатор. Адже одна справа – “алія”, тобто прийом на землю Ізраїлю євреїв, а інша справа — об’єднання їх якоюсь певною ідеєю. Я вважаю, що пошук нацистських злочинців, і пошук тих, хто завдав найбільшого болю іудеям стали консолідуючою ідеєю не тільки для ізраїльтян, але і для єврейської діаспори. Тобто як на мене, перш ніж сказати як Голда Меїр “відправляйте хлопчиків”, треба мати політичну волю і внутрішній консенсус стосовно цього. Внутрішній консенсус в Ізраїлі був тому що біля витоків держави стояли носії лівоцентристської ідеології, там різні люди були, і вони відповідно мали власні погляди на розвиток Ізраїлю. Але попри різницю в поглядах, прагнення знайти нацистських злочинців об’єднувало всіх ізраїльтян.

Що ж стосується проведення українцями своєї операції “Гарібальді” — думаю, це було б добре. Але давайте ми будемо судити по справах, а не по гучних обіцянках. Я вважаю, що настрій за історичними аналогіями, безумовно, існує, але до конкретних, предметних дій ще далеко. Просто говорити про це — буде недобре, тоді функція помсти не буде виконана, ось в чому річ. Повинен бути суспільний консенсус, політична воля стосовно цього, і відповідні подальші дії, це має бути в комплексі.

Ми не повинні розповідати як технічно це можна зробити, але давайте пригадаємо, що на території Російської Федерації живе кілька мільйонів етнічних українців і при цьому немає жодної української школи. Варто розуміти, що наприклад, коріння палестинського тероризму проти Ізраїлю в технічному виконанні полягає в тому, що дуже багато палестинців завдяки міжнародній спільноті отримали вищу освіту, але просто не знаходять собі місця і стають об’єктом уваги з боку вербувальників. Російські спецслужби, очевидно, розуміють ситуацію з етнічними українцями, і очевидно, тих з них хто займає активну позицію у себе в діаспорі, вони будуть брати “на олівець”. Але я думаю що правосуддя – справа не лише тих людей, які можуть добиватися певних успіхів. Разом з тим, потрібно утриматись від спокуси простих рішень. Правосуддя дістане злочинців.