6 лютого президент Володимир Зеленський доручив сформувати окремі Сили безпілотних систем. Цей крок справді на часі, адже дрони вже давно стали важливим елементом війни. Згідно з указом Президента, новий рід військ створений “з метою нарощування спроможностей Збройних Сил України щодо використання безпілотних та роботизованих повітряних, морських та наземних систем”. Зеленський доручив опрацювати це питання Кабінету міністрів із залученням Генерального штабу ЗСУ. Що зміниться у діяльності ЗСУ зі створенням нового Командування, досліджував “Апостроф”.

На полі бою

Конкретні деталі щодо роботи нового командування ще напрацьовуються. Але уже відомо, що в Генштабі розвитком безпілотників буде займатися Герой України, полковник Вадим Сухаревський, який після призначення главкомом Олександра Сирського став його заступником.

Раніше Сухаревський був комбригом 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка, у складі якої діяла одна з найбільш відомих рот БПЛА “Птахи Мадяра”. Ба більше, на базі його бригади налагодили виробництво та ремонт FPV-дронів. За його словами, бійці забезпечують дронами вісім інших бригад. Тож Вадим Сухаревський має розуміти виклики та завдання на цьому напрямку.

“Безпілотні системи були як дитина безпритульна, тобто, у них немає їхнього командування – людей, які чітко розуміють як воно має працювати як воно має розвиватися, які мають бути нюанси і тому подібні моменти”, – розповідає “Апострофу” молодший сержант, командир відділення БПЛА Іван Костенко.

Читайте: “Бачиш – стріляй”: що відомо про заступника Головкома Сухаревського, що першим відкрив вогонь по окупантах

З березня минулого року в межах проєкту “Армія дронів” були створені ударні роти БПЛА. Загалом вони себе показали добре. Але бувають інші випадки, коли із застосуванням дронів на полі бою все складно. Формально, досі БПЛА займалося Головне управління ракетних військ і артилерії та безпілотних систем Генерального штабу ЗСУ. Сама його структура передбачає пріоритет першим двом напрямкам, тож безпілотникам часто приділяли меншу увагу.

“Все ж артилеристи робили дійсно все що могли, але вони трошки від цього далекі, – підкреслює Іван Костенко, – Насправді там велике питання щодо розподілу, бо зрозуміло, що командування ракетних військ та артилерії в першу чергу передавало БПЛА в артилерійські підрозділи, а вони, враховуючи свою специфіку, не так часто працюють з усім складом, наприклад, дивізіону чи двох дивізіонів. Буває, що одна-дві гармати передані кудись і, зазвичай, з ними не відправляються пілоти БПЛА. Виходить, що вони в артилерії, але не працюють. А у інших бригад БПЛА нема, тому що їм не передають, бо вони не артилерія”.

Окрема історія – взаємодія з іншими родами військ, яка теж відбувається по різному, залежно від відносин між командирами на тому чи іншому напрямку.

Лейтенант ЗСУ із позивним “Алекс” сподівається, що “тепер командири піхотних підрозділів не будуть “влазити в чужий монастир” зі своїми наказами”, а самі підрозділи БПЛА отримають гідну увагу від командування та розвиток. У перспективі це дозволить їх залучати до більш спеціалізованих завдань.

Постійне вдосконалення

Безпілотники – одна з найбільш динамічних сфер на полі бою. І наші сили оборони, і росіяни постійно вдосконалюють дрони, виправляють вразливі місця та шукають способи протидіяти ворожим БПЛА. Тож одне з ключових завдань полягає у постійному взаємозв’язку бійців і виробників. Великі проблеми існували з технічними характеристиками апаратів, оскільки відповідні органи тривалий час не могли сформулювати конкретні параметри.

“Уже ця робота ведеться. Новий поштовх дає управління БПЛА в Генштабі, яке формує техзавдання, якого типу дрони потрібні. Воно вже не займається з виробниками погодженням умов, а конкретно має видавати тип дронів, який потрібен армії. Це те, чого ми як виробники дронів добивалися 8 років, – каже Апострофу розробник БПЛА, голова правління альянсу “Нова енергія України”, командир спецпідрозділу ударних дронів “Білий орел” Валерій Боровик, – Продивившись позитивний і негативний досвід використання всіх типів БПЛА, зараз мають бути сформовані техзавдання, що нам вони потрібні от такого типу з от такими параметрами. І потім уже планується, що закупівля буде відбуватися тих дронів, які відповідають параметрам та підтвердили свої показники на бойових випробуваннях”.

Тут планується спільна робота військових, Міністерства цифрової трансформації та Міністерства стратегічних галузей промисловості. Принаймні в Мінцифри, зважаючи на позитивний досвід “Армії дронів”, розуміють що і як робити.

“Тепер організаційна структура буде досить масштабна, потужна і збиратиме фідбек з усього поля бою в реальному часі, і (буде. — Апостроф) розуміння, де і на яких частотах працюють дрони, який тип зв’язку потрібен тощо… Це впливатиме на технічне завдання, що купувати”, – зазначив 7 лютого віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

У Мінстратегпромі також обіцяють виконати свою частину роботи.

“Ми не оцінюємо рішення верховного командувача, ми їх виконуємо. Загалом вчорашнє рішення про створення Сил безпілотних систем, сьогоднішні кадрові рішення, говорять про те, що ми маємо змінюватися самі, з часом, це те, що я казав своїй команді”, – заявив 8 лютого міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін.

Багато рутини

Разом з тим, є, на перший погляд, дрібні питання, що мають бути унормовані новим Командуванням, аби полегшити життя підрозділам БПЛА. Адже усе традиційно впирається у “совкову” бюрократію.

“Треба розуміти, що по деяких БПЛА, наприклад, по ударних як то FPV, є проблема юридичного характеру: незрозуміло до кінця як їх списувати. Наприклад, нам виділяється РПГ щоб наносити вогневе ураження. У складі беспілотників немає гранатометників, а постріли РПГ треба списувати. Ця проблема в першу чергу щодо камікадзе”, – додає Іван Костенко.

Так само актуальним залишається напрацювання єдиного стандарту для підготовки операторів БПЛА, адже наразі кожен центр має свою власну методику навчання навіть для однієї і тієї ж моделі дрона.

Більш детальне бачення, як всі ці проблеми вирішувати, з’явиться після остаточного оформлення Кабміном та Генштабом усіх документів. Поки ж питань більше, ніж відповідей.

“Поспілкувавшись з багатьма бойовими підрозділами і учасниками ринку, які випускають дрони, можу сказати, що ще ніхто не розуміє як це буде. Я так розумію, цей рід військ буде займатися дронами – і наземними, і надводними, і повітряними. В перспективі, навіть космічними. Але те, як саме він буде створений, що відбуватиметься з наявними підрозділами ударних дронів чи дронів-розвідників, як вони будуть комунікувати, кому підпорядковуватись, як буде йти фінансування і забезпечення – це все треба детально розписати”, – підсумовує Валерій Боровик.

Читайте: Дрім-тім Сирського? Чого чекати від нових призначень у ЗСУ