Удар по порту в Усть-Лузі

За іронією долі, 21 січня, у день століття від дня смерті Володимира Леніна в Ленінградській області Росії тремтіла земля, а потім сталася велика пожежа. Як повідомили пізніше РосЗМІ, спалахнув портовий термінал заводу “Новатек” у місті Усть-Луга. Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко повідомив, що внаслідок того, що трапилося, ніхто не постраждав, проте причину пожежі глава регіону не уточнив. А Міноборони РФ повідомило про те, що нібито вдалося запобігти атаці БПЛА на морський порт Усть-Луги. Втім, численні відео свідчили про інше. Місцеві телеграм-канали написали, що внаслідок атаки БПЛА було пошкоджено велике газосховище. Факт пожежі на газосховищі підтвердила і прес-служба компанії “Новатек”, написавши, що “технологічний процес на підприємстві зупинено, спалах, за попередніми даними, став наслідком зовнішнього впливу, оцінку збитків буде зроблено пізніше”. Що сталося в балтійському портовому терміналі Росії і наскільки болючою є ця втрата для країни-агресора, читайте в матеріалі “Апострофа”.

Шойгу, де ППО?

Першим про вибухи в Усть-Лузі повідомило петербурзьке інтернет-видання “Фонтанка”. У публікації говорилося, що два безпілотники було помічено на підльоті до Санкт-Петербурга приблизно о 1:00 за московським часом. Уже перед містом БПЛА різко змінили курс і попрямували у бік Кінгісепського району Ленінградської області, де розташовані термінали порту Усть-Луга. Потім про атаку безпілотників почали повідомляти мешканці Усть-Луги та інші російські Telegram-канали. “Коли вибухає, земля тремтить”, – повідомляли очевидці пожежі у порту.

Потім в інформпростор вийшов губернатор Ленобласті Олександр Дрозденко і повідомив, що спалах на терміналі локалізовано. Диспетчерська служба району зазначила, що внаслідок атаки БПЛА було пошкоджено дві цистерни та насосну станцію. Атаку безпілотників на термінал побічно підтвердила і компанія “Новатек”, якій цей термінал належить.

Як написала та ж “Фонтанка”, біля причалу “Новатека” в момент атаки безпілотників перебували три судна – з Бельгії, Оману та Лівії. Після вибухів танкери були змушені піти у море, подалі від порту.

Читайте: Завод компанії “Новатек” припинив роботу: нові деталі атаки в Усть-Лузі

До середини дня у ЗМІ з’явилася інформація, що за атакою на балтійський портовий термінал стоїть СБУ. Варто зазначити, що відстань від України до атакованої дронами Усть-Луги сягає майже 900 кілометрів по прямій від Чернігівської області. У російській Z-спільноті одразу ж піднялася хвиля “зради”. Там поставили цілком резонне питання: “Де ж було ППО?”.

Російський анонімний телеграм-канал із цього приводу написав, що безпілотники кілька днів тому вже примірялися до терміналу в Усть-Лузі.

“БПЛА спокійно долетів куди треба і завдав удару за 15 метрів від одного з найбільших резервуарів з нафтопродуктами, який у той момент був заповнений. Те, що тоді не сталося гігантських вибухів і пожеж, вдалий збіг обставин. Однак нагорі дали зрозуміти, що нічим допомогти не можуть, засобів ППО на всі об’єкти міста не вистачає. Натомість категорично заборонили повідомляти про небезпеку та дали відмашку вдавати, що все добре”, – йдеться у публікації.

За кілька днів, 21 січня, за словами каналу, було здійснено успішну спецоперацію, під час якої БПЛА вдарив по морському порту Усть-Луги. Інсайдери також стверджують, що сили ППО протягом трьох годин за допомогою спецобладнання спостерігали, як повітряні цілі літали над Санкт-Петербургом та Ленінградською областю, але збити їх не було чим.

Чим цінний термінал в Усть-Лузі

“Усть-Луга – морський порт державної ваги”, – так характеризували цей об’єкт у російських ЗМІ. І це насправді так.

“Усть-Луга – найбільший російський порт на Балтійському морі і другий в РФ після Новоросійська. Цей порт за підсумками 2023 року займає абсолютне 1 місце на Балтиці – вантажообіг 112,5 млн тонн (45,3% від загального). Далеко за ним – Приморськ – 63,1 млн т, Великий порт Санкт-Петербург – 49,6 млн т, Висоцьк – 12,8 млн т. Для порівняння: Новоросійськ показав 161,4 млн т. А загалом російські порти Балтійського моря в 2023 році зайняли 2 місце після портів Чорного та Азовського морів за показником “перевалка наливних вантажів“, – зазначив економіст, головний редактор BlackSeaNews Андрій Клименко.

На офіційному сайті порту сказано, що багатопрофільний термінал може приймати 1100 вагонів на добу. Має 5 глибоководних причалів. Термінал включає комплекс з перевалки навалочних і генеральних вантажів, комплекс з перевалки зернових і харчових вантажів і нафтоналивні термінали.

Крім того, в Усть-Лузі знаходиться нафтохімічний завод компанії “Новатек”. Він переробляє газовий конденсат, кінцеві продукти – нафта, гас, дизельна фракція та мазут. Звідти через власний термінал компанії у порту продукція вантажиться на судна і вирушає на експорт.

Минулого року “Новатек” переробив на комплексі 7 млн. тонн стабільного газового конденсату на паливо.

Власник “Новатека” олігарх Леонід Міхельсон відомий тим, що є фактичним “гаманцем” Володимира Путіна. Після початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну він був включений до списків санкцій Великобританії, Канади, Австралії, Нової Зеландії та України як “близький соратник режиму” Кремля. Його структури фінансують добровольчі батальйони російської армії, що воюють в Україні.

Результативні санкції

“Атака на термінал в Усть-Лузі – це найрезультативніші індивідуальні та секторальні санкції, які Україна накладає на РФ самостійно”, – зауважив колишній співробітник СБУ Іван Ступак.

Такі “санкції”, за словами Ступака, важливі з таких причин:

1. Це паливо для військової техніки РФ.

2. Це паливо для цивільних, що створює не супер-супер, але напругу на внутрішньому ринку РФ, а чим більше турбулентності у РФ, тим краще для нас.

3. Це експортна виручка, яка йде на фінансування війни плюс закупівля підсанкційних товарів для ВПК;

4. Це втрата готової продукції та недоотриманий прибуток та податки до бюджету агресора;

5. Це додаткові суттєві та непередбачені витрати на відновлення пошкодженої інфраструктури НПЗ.

“Адже ніхто і не каже, що через 1-3 місяці, коли НПЗ відновлять, туди знову не прилетить чергова партія наших безпілотників“, – резюмував Іван Ступак.

Утім, на думку експертів, відновлення – а отже, і робота НПЗ у порту – може затягтися. Справа в тому, що було знищено (або суттєво пошкоджено) ключовий компонент виробничого циклу терміналу: новітній комплекс гідрокрекінгу, збудований у 2022 році, що дозволяв збільшити глибину переробки стабільного газового конденсату у світлі нафтопродукти з більш високою доданою вартістю. Фактично йдеться про ключову частину терміналу, орієнтованого на експорт і який приносив російській скарбниці такі необхідні їй для продовження війни гроші. Враховуючи, що техніка використана в основному західна, на думку експертів, ремонт інфраструктури в Усть-Лузі може виявитися вкрай складним та дорогим завданням для росіян.

Читайте також: Російська нафта під ударом: нові подробиці атаки на порт Усть-Луга в Росії

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *