У ЗМІ опублікували дані про роботу “Інтерпайпу” Віктора Пінчука у РФ через дочірню структуру, яка нібито сплачує там податки. Проте компанія на цей момент не в змозі закрити цей офіс, який своєю чергою вимушено сплачує податки до російського бюджету.

Про це йдеться у матеріалі “Апострофа”.

“Інтерпайп” – велика міжнародна компанія, до надійності та здатності виконувати зобов’язання якої придивляються рейтингові агенції. Водночас “Інтерпайп-М”, що працює у РФ, – дочірня структура, що є юридичною особою та окремим суб’єктом господарювання.

Віктор Пінчук безпосередньо не володіє російською компанією “Інтерпайм-М”, оскільки між Пінчуком та “Інтерпайм-М” є компанії з інших юрисдикцій, для яких не встановлені обмеження на бізнес-активність у РФ, передбачені законодавством України. Таким чином, розмови про те, що “український “Інтерпайп” Віктора Пінчука” сплачує податки до РФ” – маніпуляція.

Тим часом “Інтерпайп” постраждав від агресії РФ – виторг від реалізації продукції зменшився на 13% і склав $981 млн, попри те, що компанія була змушена збільшити ціну на трубну продукцію на 50%.

Термінове закриття компанії у РФ могло призвести до позовів, кримінальних справ, які могли вдарити по міжнародному авторитету компанії, знизити її прибуток.

Український Кабмін після початку війни запровадив заборону на експорт товарів з України на митну територію РФ, що означає лише заборону вести торгові операції безпосередньо (потрапляння товарів з митної території України на митну територію Росії), і не означає, що будь-які товари з України не можуть потрапити до Росії взагалі. При цьому “Інтерпайп” не може відповідати за переміщення товарів до РФ з інших країн, тим більше, що компанії групи “Інтерпайп”, зареєстровані на Кіпрі або в ОАЕ, не підпадають під дію українського законодавства.

Сам Віктор Пінчук послідовно виступає за дипломатію: наприклад, у 2017 році він був готовий взяти на себе удар по статті у The Wall Street Journal “Україна має піти на болючі компроміси заради миру з Росією”. Якби в перемовнику Україна мала потребу, то Пінчук міг би зіграти цю роль. Пінчук просуває інтереси України за кордоном (“Ялтинська європейська стратегія”, “Український сніданок у Давосі”), контактує із бізнесменами з усього світу. Формальне володіння компанією у РФ та мінімальна бізнес-активність могли б давати можливість Пінчуку привід зустрічатися з російськими бізнесменами та схиляти їх на бік України