Уряд може зробити помилку з приватизацією АТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія”, оскільки позбавлятися цього активу у воєнний час ризиковано, а встановлена на нього ціна – занижена у багато разів.

Про це розповів в інтерв’ю “Апострофу” екскерівник ОГХК та авторитетний експерт титанової індустрії Владислав Іткін.

Він зазначив, що продавши ОГХК, держава може втратити вплив на стратегічну титанову галузь, втратить можливість побудувати виробництво замкнутого циклу з титанової сировини та забезпечувати поставки ОПК.

“Приватизація ОГХК у воєнний час абсолютно недоцільна. Справа навіть не в низькій оціночній вартості компанії, а в тому, що з продажем ОГХК держава позбавляється можливості проведення якісних перетворень у титановій галузі. Крім того, що держава втратить контроль над стратегічною галуззю, вона буде позбавлена можливості побудувати потужну та надзвичайно прибуткову промислову платформу із замкнутим циклом виробництва, а також не зможе постачати власним титаном вітчизняний ОПК, авіабудування, космічну промисловість тощо… Яка логіка є у цьому рішенні – я не розумію, тим більше що 100 млн дол, які планує отримати ФДМ від приватизації ОГХК, є краплею в морі, яка не вирішує взагалі ніяких фінансових проблем”, – наголосив екскерівник компанії.

За його словами, стартова ціна 100 млн дол, яку визначив Фонд держмайна, не є адекватно ринковим реаліям.

“100 млн дол. – це ринкова ціна великого столичного ТРЦ, яких у Києві вже десятки. А ОГХК є унікальним стратегічним підприємством, основою нинішньої титанової галузі та ключовим елементом потенційного повного циклу титанового виробництва, якщо ставити за мету його побудову. Реальна ринкова вартість ОГХК, у разі консолідації навколо неї інших титанових активів, що є в руках держави та замикання циклу видобутку металевого титану, становитиме понад мільярд доларів США, що при вкладанні коштів у модернізацію, переорієнтацію ЗТМК на випуск синтетичного рутила та титанового порошку для 3D-друку, приєднання Матронівського, Селищанського та інших родовищ на баланс ОГХК, повернення контролю над Сумихімпромом та оформлення ліцензій на нові перспективні надра. З цього розсипу активів держава має зробити реальний промисловий кластер з переробки титанової руди в кінцеві продукти з великою доданою вартістю, за новітніми технологіями, з низькою собівартістю та мінімальним впливом на екологію – металевий титан та титановий пігмент”, – зазначив Владислав Іткін.

Він закликав профільні органи заснувати на базі ОГХК власний науково-технологічний центр, та розпочати впроваджувати нові технології виробництва, щоб згодом отримувати замовлення від підприємств оборонки, медицини, космосу.

“Титанове виробництво – це не управління ТРЦ, що здає торгові площі в оренду. Це набагато складніший процес, що вимагає серйозніших компетенцій. На жаль, ФДМ з цим завданням не впорався і скотився в роль чогось посередині між головним БТІ і державним агентством нерухомості”, – зазначив колишній голова ОГХК.