Ростислав Шурма, 39-річний заступник глави Офісу президента України Андрія Єрмака, одна з “темних” постатей українського політикуму, якому довіряють важливі справи – його вважають ідеологом націоналізації “Мотор Січ”, “Запоріжтрансформатор”, “АвтоКрАЗ”, “Укрнафта”, “Укртатнафта” та куратором паливної та енергетичної сфер з боку ОП. Проте кадровий склад, підібраний Ростиславом Шурмою для керівництва держпідприємств, дивує, як і зв’язки топ-посадовця.

Про це у Facebook пише блогер Михайло Шнайдер.

Так, відібрані у росіян обленерго восени опинилися у складі компанії “Українські розподільчі мережі”, яку очолив Михайло Ільницький. До призначення Ільницький був директором “Чернігівобленерго”, що належить Костянтину Григоришину. Останній відомий як бізнесмен, який тривалий час мешкав у Росії, і виконував функції агента впливу окупантів ще на початку 2000-х.

“Укрнафта” є гігантом нафтогазового бізнесу України, фіндиректором якої є Юрій Ткачук. Одне з колишніх місць його роботи – завод “Запоріжтрансформатор” Григоришина. Завод за часів керівництва Ткачука став банкрутом із боргами близько 10 млрд грн, а його щомісячна зарплата у компанії – близько 1 млн грн.

“Енергетичну компанію України” – держпідприємство з експорту електроенергії, очолив Віталій Бутенко, який за 1,5 місяці до призначення пішов з головної енергетичної компанії Ахметова – “ДТЕК”. Також Бутенко працював у російських компаніях.

Також Ростислав Шурма керував “Запоріжсталлю” Ріната Ахметова у 2012-2019. Потрапити у 2006 році до компанії Ахметова “Метінвест”, а звідти в Запоріжжя, Шурмі міг допомогти його батько – двічі народний депутат України Ігор Шурма, який не приховував своїх проросійських симпатій – і на посаді голови СДПУ(о) у Львівській області, коли став близьким до кума Путіна Віктора Медведчука, звинуваченого в Україні в держзраді, і коли у 2006 зблизився з “Партією регіонів” через Михайла Добкіна. Ставши нардепом у 2014 році, Ігор Шурма працював з агентом Головного розвідуправління МО РФ Андрієм Деркачем.