Дедалі більше іноземців готові приватно допомогти Україні відбивати кремлівську агресію. Охочих стає настільки багато, що з них за національною ознакою формують добровольчі корпуси. Найвідоміший із них – Російський добровольчий корпус, що вже показав себе в боях із путіністами. З кінця минулого року функціонує і Білоруський корпус, а наразі повідомляється про створення окремого підрозділу, до якого увійшли громадяни Польщі. Чого більше у створенні таких корпусів – тактичної необхідності чи політичної доцільності, читайте у матеріалі “Апострофа”.
Польські “Гусари смерті”
Польський добровольчий корпус (ПДК), інформація про який у національних ЗМІ просочилася ще минулого місяця, обзавівся власною матеріально-технічною базою та символікою, безпосередньо пов’язаною з історією виступів проти імперської Москви. Символом ПДК стала емблема кавалерійського ескадрону “Гусарів смерті”, який поляки створили у 1920 році для боротьби з більшовиками.
Повідомляється, що ПДК активно набирає бійців, займається придбанням обладнання та розширенням бази. За попередніми даними, у складі ПДК діє три бойові групи, чисельність яких засекречена. Через велику кількість бажаючих, організатори корпусу мають намір змінити базу для розміщення на більшу.
Емблема польських добровольців відсилає до подій столітньої давності
Відомо, що переважно ПДК буде задіяний у розвідувально-диверсійних операціях. Водночас експерти сумніваються у доцільності використання польських фахівців саме у тилу ворога.
“Відправлення польських добровольців саме в розвідку або для диверсій – питання відкрите в плані доцільності. Серед них багато хороших інструкторів, здатних готувати штурмову піхоту, наприклад. Вони можуть знаходитися на території поблизу поля бою. Добровольці з РФ і Білорусі можуть бути задіяні в розвідці і операціях проти російської влади чи режиму Лукашенка. Вони мають право проникати на свою територію і робити все, що вважають за потрібне“, – зазначив у розмові з “Апострофом” військовий експерт Роман Світан.
“Польська алергія” Кремля
Після перших повідомлень у польських ЗМІ про створення ПДК найгучніше “палахнуло” на медіа-ресурсах, підконтрольних Кремлю, а також усіляких “ватних смітниках”, на яких оббивається провоєнна російська публіка. Навіть попередня інформація про створення у складі ЗСУ Російського добровольчого корпусу (РДК) не викликала стільки запеклих та гнівних відгуків, як ініціатива польських друзів України.
Представник російського МЗС Марія Захарова у властивій їй манері побачила у створенні ПДК “пряме втягування Варшави” у протистояння з РФ.
“Російське МЗС в черговий маніпулює фактами. ПДК формувався за рахунок коштів приватних осіб та організацій, офіційна влада Польщі не має до нього жодного відношення. Далі зарплату бійцям платитиме вже Міноборони України. Кремль загалом вкрай дратує все, що пов’язане з Польщею, яка активно допомагає Україні: багато логістичних вузлів, через які йдуть західні озброєння, є там. Росіянам дуже хотілося б ці потоки перекрити, але таких можливостей у Москви немає“, – зазначив у розмові з “Апострофом” кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желиховський.
За словами експерта, подібні заяви Марії Захарової передусім спрямовані на російську публіку. Кремлівський режим нападками на партнерів України намагається підтримати мілітаристський чад, налаштовуючи російських обивателів на “смертний бій” із колективним Заходом.
“Загалом кремлівською пропагандою завжди насаджувався образ поляка як такого собі “патологічного русофоба”. Постійні нападки російського МЗС на Варшаву слід розглядати й у контексті путінської “часткової мобілізації”. Росіян переконують взяти в руки зброю, вирушивши на зовсім непотрібну для них війну, інакше поляки та українці знищать Росію“, – додав Станіслав Желиховський.
Навіщо нам “корпуси”?
ПДК став третім іноземним легіоном у складі Сил оборони України, разом із РДК та Білоруським добровольчим корпусом (БДК). Також в інформаційному просторі циркулюють відомості, що на боці України мають намір воювати німецькі та американські добровольці, яких планують виділити на окреме формування, що діє паралельно з Міжнародним легіоном територіальної оборони України.
На початку березня стало відомо, що бійці РДК влаштували переполох у Брянській області.
Крім РДК, у нас у складі ЗСУ є підрозділи, в яких воюють чеченці, грузини тощо. Іноземних добровольців об’єднують у корпуси, тому що у бійців відсутній мовний бар’єр і вони можуть ефективно виконувати поставлені завдання, каже експерт з діяльності спецслужб Українського інституту майбутнього Іван Ступак.
“Вказані корпуси діють під командуванням ЗСУ та під контролем військової контррозвідки СБУ. Там ніякої “самодіяльності” немає, кожен такий підрозділ отримує свою ділянку роботи. Щодо Російського корпусу, то його функціонування має більше політичний сенс, показуючи, що в РФ є люди, готові зі зброєю в руках виступати проти Кремля. З іншого боку, ми вкотре наголошуємо, що ЗСУ, захищаючи Україну, не воюють проти російського населення. Навпаки, росіяни готові разом із нами стояти проти путінізму”, – зазначив Іван Ступак.
Якщо дивитися на перспективу, то потенційно, коли путінський режим серйозно захитається або впаде, російські добровольці ВСУ можуть повернутися до РФ, очолити там політичні партії та рухи, які виступатимуть за оновлення та повне політичне переформатування країни. Їхньою метою стане недопущення відновлення російського імперства, агресивної політики.
Поки що створення різних добровольчих корпусів із різних країн, на думку експертів, матиме позитивний політичний ефект, оскільки демонструватиме підтримку Києва іншими країнами, зміцнюючи коаліцію держав-союзників України.