Легальні оператори грального бізнесу в Україні попереджають, що спроби легалізації гемблінгу і реформування індустрії можуть провалитися.

По гральному бізнесу удар може завдати ухвалення Кабміном правки до постанови №314, пише NV.

У березні 2022 Кабмін ухвалив постанову № 314, яка передбачала скорочення зобов’язань щодо ліцензування для низки видів господарської діяльності. У лютому 2023 Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) повідомила, що Кабмін зареєстрував проєкт змін до постанови, які зобов’яжуть легальних офлайн-операторів виплатити ліцензійні збори за минулий та наступний рік. У разі підписання постанови Кабміном легальні гральні компанії повинні будуть сплатити заборгованості з ліцензійних зборів протягом 30 днів.

“Те, що відбувається сьогодні, можна назвати програмою зі знищення наземного бізнесу… Нас зараз зобов’яжуть сплатити за ліцензії, які не були оплачені в період воєнного стану”, – прокоментувавСергій Іваненко, засновник мережі залів гральних автоматів “Хвиля 4444”.

“Заборгованість лише наших казино за два роки становить майже 180 млн грн. Сказати, що цих грошей немає — нічого не сказати… А для країни це втрата великого обсягу інвестицій, саме в нашому випадку — близько $40 млн”, – висловився Олег Конончук, генеральний директор грального бренду Slots City.

“Згідно з чинним законодавством України, наземні гральні заклади можна розміщувати виключно в готелях. В умовах війни туристичний потік відсутній, а організатори азартних ігор орієнтуються лише на внутрішнього споживача і зазнають фінансових втрат”, – прокоментувала Каріне Бзнуні, юрисконсультант ТОВ “Імперія Азарта”.

“До впровадження системи державного моніторингу ліцензія для зали гральних автоматів оплачується у потрійному розмірі. Цю систему мали запровадити до липня 2022, а за обіцянками держави — до кінця 2021. Таким чином за тарифом 2021 сплачено 9 млн грн за генеральну ліцензію та 27 млн грн за ліцензії на ігрові автомати. Тариф у 2022 мав би становити 18 млн грн за обидві ліцензії, якби така система була впроваджена. Але з якихось причин держава цього не робить, і вимагає від нас сплати 72 млн за 2022-й та 2023-й. Ця сума абсолютно нерелевантна в ситуації, що склалася… Ухвалення цих змін — це постріл у голову всьому ринку наземних операторів”, -Марина Слепекань, генеральний директор групи компаній First.