Уранці в середу, 18 січня, у Броварах Київської області сталася жахлива трагедія: на дитячий садок впав гелікоптер, весь екіпаж якого загинув. Серед загиблих в авіакатастрофі виявилося керівництво міністерства внутрішніх справ — глава МВС Денис Монастирський, його перший заступник Євген Єнін та державний секретар МВС Юрій Лубкович. Також в результаті катастрофи загинули та поранені десятки людей, зокрема, багато дітей, які, ймовірно, перебували у цьому дитячому садку чи поблизу. Про те, як могла статися ця трагедія, а також про її політичні наслідки, читайте в матеріалі “Апострофа”.
Вранці у середу керівництво Київської області, а згодом й інші офіційні особи повідомили, що у Броварах поряд з дитячим садочком впав гвинтокрил ДСНС. Однак згодом стало зрозуміло, що гелікоптер впав безпосередньо на дитячий садок, який і отримав найбільші пошкодження.
ДСНС оперативно оприлюднило склад екіпажу гвинтокрила – на борту знаходилися 6 осіб оперативної групи МВС, включаючи керівництво міністерства, а також 3 члени екіпажу ДСНС. Окрім того, у службі заявляють про 15 загиблих (раніше повідомлялося про 18), та поранених 25 осіб (15 дорослих та 10 дітей). Серед експертів відразу ж акцентували увагу на порушенні протоколу: керівництво державних органів не може їздити у відрядження, перебувати разом в одному службовому транспорті через загрозу “обезголовлення” того чи іншого міністерства чи відомства.
“Як правило, в один літак чи гелікоптер не саджають усіх керівників відомства. І це було помилкою. Тому що, коли йде війна, те що завдати удару можна одразу по групі керівників та обезголовити міністерство – це вже факт”, – зазначив в ефірі Апостроф TV екс-голова Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж. Також він звернув увагу на складні погодні умови: виліт гелікоптера під час туману є ризиковим рішенням, а тому виникає питання відносно того, хто дав вказівку летіти.
Як стало відомо зі слів заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка, загиблий у Броварах міністр Денис Монастирський летів в одну з гарячих точок на сході країни. У свою чергу, спікер Повітряних сил Юрій Ігнат назвав модель повітряної машини, яка розбилась у Броварах. Йдеться про гелікоптер Super Puma, який Україна закупила у Франції, і яким користуються силові структури – прикордонники, МВС та Нацгвардія.
Читайте: Квіти на місці трагедії та розбір завалів: свіжі кадри з Броварів
Ця модель, як зазначає журналіст Юрій Ніколов, є вертолітним “секонд-хендом”. Справа в тому, що близько десяти років тому Норвегія замовила у Airbus кілька десятків гвинтокрилів EC225LP Super Puma для польотів на бурові установки у Північне море для транспортування працівників. Але 29 квітня 2016 року один із гелікоптерів, що обслуговував потреби нафтової компанії Statoil, зазнав аварії, в результаті якої загинуло 13 осіб. Аналогічний борт зазнав катастрофи в Броварах. Після катастрофи норвежці відмовились закуповувати ці гвинтокрили. Паралельно такі самі вертольоти замовляла Польща, але коли дізналась про рішення норвежців – теж швиденько відмовилась від них.
“Тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков не дав Airbus залишитись зі збитками з партією непроданих та відмовних вертольотів ненадійної моделі і викупив їх для потреб МВС та ДСНС. В угоді прописали, що 34 вертольоти мають бути новими, а 21 – вживаними 2007-2012 років випуску зі ступенем зносу 50%. Вживані були саме ті, які літали в Норвегії”, – додає Ніколов.
Утім, причини катастрофи досі не оприлюднені і поки що йдеться лише про припущення.
“Причини трагедії встановлюються слідчими. Чи це була диверсія, несправність техніки чи порушення правил безпеки польотів, ми скоро дізнаємося”, — каже радник МВС Антон Геращенко. Президент Володимир Зеленський вже доручив розслідувати обставини катастрофи Службі безпеки у взаємодії з Національною поліцією України та іншими уповноваженими органами.
Тим часом у Росії вже почали активно розкручувати версію про “диверсію проти найманців західних спецслужб” та вдалу ліквідацію частини українського політичного керівництва. Утім, на думку експертів, це банальна спроба кремлівської пропаганди максимально посилити панічні настрої в Україні, скориставшись вдалим приводом. Політичний аналітик (а у минулому – дипломований фахівець з проектування літальних апаратів, який чимало років пропрацював інженером-конструктором в конструкторському бюро “Південне” ім. М. К. Янгеля) Олександр Кочетков стверджує, що за низкою ознак, які він не озвучує (щоб не заважати слідству) видно, що найбільш імовірна причина трагедії пов’язана саме з технічним моментом.
“Імовірність теракту чи іншого злочинного наміру тут майже нульова. Тут не варто шукати “руку ФСБ”. У РФ все крутиться навколо однієї персони (тобто Путіна), і російське керівництво, їхнє командування проектує аналогічну ситуацію на нас. Ліквідація міністра (нехай і керівника МВС, роль якого є суттєвою) не дає їм жодних вигод”, – каже Кочетков “Апострофу”.
Він додає: ще безглуздіше вважати, що Монастирський та його колеги могли стати жертвами розборок усередині української влади, про що також говорять у стані ворога.
“Зазвичай в Україні намагаються усувати конкурентів політично, фінансово чи юридично, але не фізично, тому що нікому зайві скелети в шафах не потрібні. Зрозуміло, чому гелікоптер летів так низько. Російські С-400 від лінії фронту “дістають” до цілей, що відносно високо летять над Києвом”, – зазначає експерт.
Якою б не була причина катастрофи, першим, що зараз має цікавити найвище керівництво держави – є професійне та максимально прозоре розслідування. Все має контролюватись на рівні президента, який вже дав відповідні вказівки, каже “Апострофу” екс-співробітник СБУ та експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак.
“Якщо були якісь помилки чи прорахунки, то про це треба чесно та відверто сказати. Наприклад, якщо це була технічна помилка та недбалість, то відкрито визнати факт недоліку. Якщо це була диверсія росіян, то також повідомити. Найбільшою помилкою стане приховування справжніх причин. У такому разі у суспільства можуть виникнути закономірні питання щодо безпеки перших осіб та політичної стабільності. Адже росіян може цікавити усунення перших осіб, керівників важливих відомств саме для того, щоб спровокувати збій в управлінській вертикалі та виграти час для реалізації певної тактичної схеми. Ми маємо справу з підлим ворогом, який не гребує будь-якими засобами”, – стверджує експерт.
А тим часом у МВС визначаються, хто тимчасово виконуватиме обов’язки міністра. Вірогідно, це буде один із заступників Монастирського, як заявив голова комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас. Хто ж обійматиме цю посаду без приставки “в.о.” поки що невідомо. Так, у кулуарах називають прізвище згаданого голови комітету, якого раніше вже “сватали” в генпрокурори і міністри внутрішніх справ. Нового міністра оберуть після узгодження відповідної кандидатури профільним комітетом та голосування нардепів, і статися це може вже сьогодні.