Засновник ПВК “Вагнер” Євген Пригожин продовжує підривати довіру до російського міноборони РФ, щоб забрати собі всі лаври за так зване “захоплення” Соледара. Як вважають аналітики американського Інституту вивчення війни, Кремль насторожено ставиться до зростання впливу Пригожина у альтернативній офіційним росЗМІ медіасфері – у Telegram та інших соціальних мережах. Там прихильники “кухаря” активно критикують Шойгу та Герасимова, звалюючи на них нездатність взяти Бахмут. Чому путінський “кухар” Пригожин “розгойдує човен”, демонстративно конкуруючи з міністром Шойгу та керівником окупаційного Генштабу Герасимовим, читайте в авторській колонці для “Апострофа” військово-політичного оглядача групи “Інформаційний опір” Олександра Коваленка.

Протистояння господаря “Вагнера” з армійськими вийшло на публічний кремлівський рівень, вкотре підтвердивши давню тезу про те, що “кухар” та його головорізи стали фактором російської внутрішньої політики. У навмисному розпалюванні внутрішнього конфлікту між міноборони та “Вагнером” Пригожина дорікнув навіть путінський спікер Дмитро Пєсков. Звертає на себе увагу і той факт, що після таких заяв Путін почав пояснювати в телевізійному ефірі так звані “успіхи” окупантів навколо Соледара саме планами міністерства оборони та Генштабу.

Раніше Путін взагалі утримувався від коментарів щодо “тактичних” результатів, і тут його активність можна пояснити тим, що бункерному диктатору захотілося “перемоги”, нехай навіть дуже умовної та віртуальної.

Хоча Пєсков після “наїзду” на Пригожина вирішив спростувати факт конфлікту і заявив, що такі повідомлення є “продуктами інформаційних маніпуляцій”, але не можна не помітити, що риторика путінського “кухаря” стає дедалі агресивнішою саме щодо Шойга та Герасимова, з якими він перетягує ковдру. У такій ситуації Адміністрація російського президента, яка завжди намагалася балансувати між різними групами, грає на боці міноборони.

Читайте: Нові навчання в Білорусі: чи є загрози для України

У цій ситуації треба розуміти, що в Кремлі немає жодних окремих “веж” і немає жодної окремої “партії миру”. Зараз усі угруповання виступають за війну, а конфлікти між ними виникають саме за те, хто відповідатиме за провали, яких з кожним місяцем все більше.

Чому Пригожин почав відкрито грати проти Шойгу та Герасимова? Варто згадати, що у січні окупанти зосередили в Бахмута до 32 БТГр. Половина з них брала безпосередню участь у бойових сутичках, решта забезпечувала компенсацію втрат. Все як би “логічно”, але Пригожин з останніх сил демонструє свою “корисність” та “ефективність”.

Пригожин перетягнув третину сил та ресурсів з-під Бахмута на Соледар та успішно там їх утилізував. Затикати дірки довелося російським десантникам, але не лише. Військові почали спішно затикати дірки у тилах “чмобиками”. В результаті такої “багатоходівки” Пригожина угруповання чисельністю до 25 тисяч “схудло” з урахуванням 200-х та 300-х більш ніж на третину. Не варто забувати, що крім Соледара під Бахмутом також продовжилася утилізація сил і техніки, що залишилися, що також вплинуло на чисельність російського окупаційного контингенту.

У результаті важливий для Кремля плацдарм затих, орки не роблять різких рухів і вичікують. Російському Генштабу доведеться терміново стягувати резерви для компенсації втрат і в цих резервах будуть явно не зеки, з яких “кухар” хотів зліпити бравих вояк. Проблема для Шойгу і Герасимова в тому, що для таких маневрів і ротацій потрібен час і ресурси, яких особливо немає. Тому сторони всіляко перекладають одна на одну відповідальність, розповідають про неіснуючу “перемогу” в Соледарі, а сам Пригожин роздає своїм головорізам медальки.