Ухвалений Верховною радою і направлений на підпис президенту законопроект про містобудівну реформу не створить передумов для зловживань з боку забудовників і не забирає, а навпаки, розширює повноваження органів місцевої влади.

Про це йдеться в матеріалі видання “Фокус”, де журналісти розвінчують ключові міфи довкола проекту 5655. Документ ймовірно буде підписано президентом до кінця року.

Перший міф полягає в тому, що внаслідок реформи дозвільні процеси стануть більш закритими, контроль за процесами отримають забудовники, а громадськість і органи місцевої влади відсторонять від обговорень і ухвалення рішень: “Максимальна цифровізація дозвільних процесів дасть змогу мати доступ до реєстрів широкому колу людей і організацій”, – йдеться в статті.

Всі учасники ринку, регулятори та інші зацікавлені матимуть електронні кабінети на порталі будівельного реєстру. При міністерстві з метою залучення громадськості до розгляду справ про правопорушення створюється Містобудівна палата. Будівельна документація, включаючи проектну, буде існувати лише в електронному вигляді.

“Якщо у реєстрах не вистачає необхідних документів, “купити” право будувати об’єкт в обхід правил буде неможливо. Так само неможливо буде проігнорувати “заборонені” до забудови об’єкти”, – додають автори.

Другий міф стосується обмежень повноважень місцевої влади. “Сьогодні дозвільна система у більшості випадків монополізована місцевою владою. Це створює “елітні клуби” забудовників, пов’язаних з мером або міською радою, які в закритому режимі “освоюють” ділянки під житлову та комерційну забудову. Особливо це помітно у великих містах-мільйонниках. Саме вони переважно виступають проти реформи, тоді як невеликі громади (наприклад ті, що об’єднані у Всеукраїнську асоціацію громад) – реформу навпаки підтримують”.

Також у них з’явиться обов’язок здійснення моніторингу забудови, “сам цей факт доводить неправдивість тверджень про наявність “амністії” чи скачування відповідальності за самовільне будівництво. Законопроект не дає можливості будувати за відсутності оформленого права власності…”, – говориться в статті.

Третій міф – про те, що забудовники будуть самі себе контролювати: “поява на ринку сертифікованих, навчених відповідним чином, із застрахованою відповідальністю фахівців лише підвищить ефективність цієї послуги. Тим більше, що за неналежне виконання повноважень і зловживання передбачена відповідальність… Контролювати об’єкти того ж бенефіціарного власника, який заснував контролюючу компанію, напряму заборонено законом”, – сказано в тексті.

Приватний контроль не замінює державний – ці структури існуватимуть паралельно. Складні інфраструктурні об’єкти зі значним класом наслідків (мости, метро, шляхопроводи), об’єкти, замовниками яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, чи культурної спадщини національного значення залишаються у сфері контролю ДІАМ.

“В Мінрегіонінфраструктури відзначають, що готові до подальших консультацій з експертними колами щодо впровадження норм законопроекту після його підписання. Зокрема, для більшої обізнаності громадян із нормами та положеннями ухваленого законопроекту, напередодні Мінвідновлення презентувало портал про містобудівну реформу“, – резюмують автори.