Без ліквідації схем зловживань місцевої влади у питаннях видачі дозвільних документів для будівельної сфери повоєнна відбудова України буде неможливою.

Журналісти “Фактів” розповіли, чому органи місцевого самоврядування опираються містобудівній реформі, яку запроваджує ухвалений минулого тижня законопроект 5655.

Недоброчесні учасники процесу можуть заробляти на схемах в будівельній галузі близько 10 млрд грн на рік, пише видання.

“Більшість проблемних ланок в цьому ланцюжку – це саме чиновники місцевої влади, які вирішують, на які порушення закрити очі… “Завдяки” такому вибірковому ставленню до своїх повноважень, місцева влада може роками “не помічати” проектів типу 42 довгобудів Анатолія Войцеховського, частина яких зводилась взагалі без документів, внаслідок чого ошуканими виявились понад 13 тис. інвесторів”, – йдеться в статті.

У великих містах регіональна влада з наближеними забудовниками в такий спосіб створюють неприродну монополію, відсікаючи “незручних” учасників ринку. Один із прикладів – Ірпінь, де забудову контролює колишній мер Карплюк, пише видання.

Підхід, закладений у проекті 5655, дозволить покласти на місцеву владу пряму відповідальність за самочинне будівництво і залишити за нею моніторинг складних проектів.

“На відміну від сьогоднішнього стану справ, виявлення автоматичною системою проблемних об’єктів буде вимагати в обов’язковому порядку вчинення конкретних дій – аж до рішення про знесення. А “тихий договорняк” тягтиме за собою покарання для всіх учасників змови”, – зазначають журналісти.

На думку авторів, порушення місцевої влади можна розділити на три типи: видача містобудівних умов і обмежень (МУО) на забудову земельної ділянки із порушенням обмежень, встановлених містобудівною документацією (чиновники видають заздалегідь незаконні документи); навмисне затягування із видачою МУО, дозвільних документів, присвоєння адреси тощо; і відсутність актуалізованої містобудівної документації, або обмеження до неї доступу, що призводить до зловживань як з боку чиновників, так і забудовників.

В статті наводиться низка прикладів порушень, йдеться про забудову в історичних ареалах великих міст без погоджених буферних зон спадщини ЮНЕСКО, незаконні дозволи на будівництво житла замість торгових приміщень і навпаки. Регулярними є безпідставні перевірки та затягування виконання законних вимог щодо надання дозвільних документів забудовникам.

“Особливо гостро це відчувається при порівнянні статистики відмов при видачі різних типів документів у органах місцевого самоврядування і в Держінспекції архітектури та містобудування. Наприклад щодо дозволів на будівництво відсоток відмов в регіонах, за даними ДІАМ – понад 58%, тоді як в інспекції – 23%. Щодо МУО в КМДА відсоток відмов у видачі – 75% тоді як середній регіонах – 30-35%”, – йдеться в матеріалі.

Через затримки вчасно не вводяться в експлуатацію не лише житло і комерційні об’єкти, але й лікарні.

“З сьогоднішнім розподілом повноважень і системою взаємодії між місцевими чиновниками та бізнесом про розвиток і прозорість можна забути. А надто – напередодні великої відбудови, під яку мають намір виділити кошти наші західні партнери, для яких транспарентність використання ресурсів буде однією з головних вимог фінансування відродження країни… Без визнання того, що реформа у будівельній галузі вже давно перезріла, важко буде розвивати країну після перемоги”, – резюмують автори матеріалу.