У неділю, 25 вересня, у Дагестані спалахнули протести проти оголошеної в Росії часткової мобілізації. Протести супроводжувалися затриманнями та сутичками громадян з поліцією. Варто припустити, що поширення антивоєнних виступів лише Дагестаном не обмежиться. Незабаром може спалахнути весь кавказький регіон.

Координація мітингів у Дагестані, зокрема у місті Махачкала, здійснювалася за допомогою Telegram. Одну з головних ролей у ньому зіграв Telegram-канал “Утро Дагестан”, який протягом доби отримав понад 120 тисяч підписників. Тут публікувалися анонси, заклики та рекомендації щодо участі у мітингах. Протестні події в Дагестані, спрямовані проти мобілізації у РФ, привернули увагу українців та згадувалися у вечірньому зверненні президента Володимира Зеленського.

Цікаво, що у своїх закликах виходити на вулицю, організатори мітингів у Дагестані іноді апелювали до поеми Тараса Шевченка “Кавказ”, присвяченої боротьбі горян з російським самодержавством. Саме в цьому поетичному творі міститься крилата фраза: “Боріться — поборете”.

Протести розпочалися у дагестанському селі Ендірей, де місцеві жителі перекрили дорогу та вступили у бійку з правоохоронцями через помилкову мобілізацію. Начебто військові комісари призвали хлопця, який уже повернувся з України. Слід зазначити, що багато представників Дагестану загинули на українському фронті або повернулися звідти каліками, що стало головною причиною протесту. В Ендіреї люди перекрили трасу. Не обійшлося без стрілянини у повітря з боку поліції.

Основні події розгорнулися пізніше у Махачкалі. Двигуном протесту стали жінки, яких поліціянти побоювалися чіпати. Очевидно поліціянти боялися повторення іранських подій. Як відомо, Іран поринув у вир народного бунту після новини про смерть 22-річної дівчини Махси Аміні, побитої поліцією моралі за “неналежне” носіння хіджабу.

Жінки не боялися говорити поліціянтам, що саме Росія напала на Україну, вони відважно блокували пересування поліцейських машин. Мітинги переросли у сутички з поліцією, коли приєдналися чоловіки. Почалися затримання. Очевидно слід чекати на продовження історії, оскільки в Telegram-каналі “Утро Дагестан” з’явилися заклики до нових мітингів та перенесення акцій протесту до Кабардино-Балкарії.

“Апостроф” передбачав спалах у Дагестані, коли писав про одностороннє рішення лідера Чечні Рамзана Кадирова припинити часткову мобілізацію на території ЧР. Воно могло бути продиктоване як особистими амбіціями Кадирова, так і прихованими процесами в самій республіці, що загрожують такими ж народними виступами. Після цього у дагестанців могло виникнути логічне питання: “А що, так можна було?”.

Читайте також: Все буде “тік-ток”: як Кадиров повстав проти Путіна

Але не лише демарш Кадирова став каталізатором мітингів у Дагестані. Безладна мобілізація на війну з Україною породила спогади про історію поневолення росіянами народів Кавказу. Звідси й відсилання до творчості Тараса Шевченка, і вигуки дагестанських жінок: “Загарбник шахідом ніколи не був”, і звернення такого змісту: “Сьогоднішній день показав, що всі ваші мільйони витрачені на те, щоб згасити світло Ісламу і зробити з нас рабів — пішли в унітаз!”.

Крім того, у Дагестані дуже незадоволені кремлівським керівником республіки – Сергієм Меліковим. Його називають гауляйтером і відкрито вимагають, щоб він забирався до Росії. Жителі національних республік РФ вважають, що росіяни бажають розправитися з ними, забираючи їх чоловіків на забій в Україну. Тож зерна протесту впали на благодатний ґрунт.

Чи означає спалах на Кавказі, який, безперечно, розростатиметься, кінець путінського режиму? Сама собою навряд чи. Швидше за все, вони навіть не призупинять процес мобілізації у масштабах усієї країни. Але проблема тут в іншому. Централізована російська влада не підтримує багатозадачність. Оперативну пам’ять Кремля і так було перевантажено завданнями, пов’язаними із проведенням “спеціальної військової операції” в Україні. Не закінчивши один процес, у цю пам’ять завантажили ще й мобілізацію з усіма супутніми викликами. Протестні спалахи на Кавказі, навіть якщо вони не розростуться у велике полум’я – це ще один пучок завдань у втомлений мозок імперії. Немов старий комп’ютер, система почне “гальмувати”, приймати запізнілі рішення, сипатися.