У вівторок, 20 вересня, досить несподівано почалася ціла “хвиля” звернень гауляйтерів окупованих Росією територій до Кремля з проханням прийняти “республіки” та окуповані області до складу Росії. З чим пов’язаний такий поспіх та якими можуть бути подальші сценарії розгортання подій навколо “референдумів”, читайте в матеріалі “Апострофа”.

Психоз кремлівських гауляйтерів

Протягом більше ніж 8 років тема “референдумів” на окупованих територіях дамокловим мечем зависала над Україною. Утім, предметно — з датами та “процедурними” моментами — колаборанти, які є стовідсотковими маріонетками Кремля і виконують виключно волю керівництва Росії та особисто Путіна, вирішили запустити даний процес лише зараз, після майже 7 місяців повномасштабної війни з РФ. Все це відбулося на фоні вдалого контрнаступу ЗСУ в Харківській області, внаслідок якого українські війська звільнили майже всю Харківщину.

Першим озвався ватажок “ЛНР” Леонід Пасічник: він підписав “закон” про так званий “референдум щодо входження до складу Росії”, провести який окупанти запланували з 23 по 27 вересня. Пізніше про такі самі наміри заявив ватажок “ДНР” Денис Пушилін. Гауляйтер окупаційної адміністрації Запорізької області Володимир Рогов та херсонська маріонетка Кремля Володимир Сальдо теж анонсували “волевиявлення” у згадані дати, але паралельно оголосили, що Запоріжжя та Херсонщина “увійдуть до Росії у своїх адміністративних кордонах”.

Досить оперативно на всі камлання кремлівських васалів відповів спікер Держдуми В’ячеслав Володін. Він заявив, що Росія підтримає рішення територій Донбасу, якщо на так званих референдумах населення “проголосує” за входження до складу Росії.

“Якщо під час прямого волевиявлення вони висловляться, що хочуть бути у складі Росії, колеги, ми їх підтримаємо, чи ви згодні з цим?… І вони мають розуміти сьогодні, що ми чекаємо від них вільного волевиявлення”, – заявив він.

Оперативно реагувати на “референдумні заяви” почала й Україна, а також наші західні партнери. Так, у нашій розвідці не виключають, що Росія з допомогою пропаганди готується до оголошення мобілізації в країні для участі у війні проти України. Як зазначив представник ГУР МО генерал-майор Вадим Скібіцький, ці процеси завершаться значним ударом по режиму Володимира Путіна, адже мобілізація стане підтвердженням провалу так званої “спецоперації” й того, що насправді триває саме війна. Проблеми у РФ, пов’язані зі зміною “статусу” військових дій, мають, на думку Скібіцького, зіграти на руку Україні.

Ознакою паніки у псевдореспубліках назвали оголошення “референдумів” в Інституті вивчення війни. Термінове обговорення серед російських ставлеників необхідності негайного загарбання Росії кількох областей свідчить про те, що контрнаступ України ввів в ступор все керівництво Росії, а також їх маріонеток на окупованих територіях України. Цілком можливо, що саме таким чином вони намагаються взяти реванш за поразку в Харківській області.

Показово і те, що західні — і не лише західні — країни синхронно виступили з осудом задуму Москви. Стосовно невизнання так званих референдумів про входження окупованих частин України до складу Росії уже висловилися канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Франції Еммануель Макрон, очільник Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган, прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас. Не оминули тему і представниця Державного департаменту США Андреа Калан, радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван та генсек НАТО Єнс Столтенберг та інші впливові персони.

Усі вони у тій чи іншій формі зауважили, що з точки зору міжнародного права, всі російські псевдореферендуми – звичайна фікція, яка не змінить курсу на деокупацію, а нове загострення “референдумної” теми пов’язане з поразками Росії на фронті. Партнери пообіцяли й далі підтримувати Україну усіма можливими способами та посилювати санкційний тиск на Росію.

Досить спокійними були й заяви з Банкової – так, радник голови ОП Михайло Подоляк заявив, що будь-які спроби росіян перефарбувати прапори – це просто фікція.

“У мене погані новини (для окупантів). Є глобальний консенсус та міжнародне право. Воно однозначне: Донецьк, Луганськ, Крим – це Україна”, – заявив він. То чим же є анонсовані “референдуми” для Росії та чому вона з ними так поспішає?

Жахливий кінець чи жах без кінця?

На думку директора Інституту світової політики Євгена Магди, “референдуми” – це прагнення Росії переконати світ у тому, що вона спроможна забезпечити вигідні для себе умови переговорів з Україною. Схоже, на саміті ШОС Сі Цзіньпінь і Нарендра Моді поставили Путіну низку питань щодо продовольчої кризи, викликаної нападом Росії на Україну. Натомість Путін вирішив зіграти на підняття ставок, що може мати для нього вкрай негативні наслідки.

При цьому, Магда сумнівається в тому, що хтось, окрім хіба КНДР та інших країн-“маргіналів”, визнає результати цих “референдумів”.

“Росія створює прецедент демонстрацією прагнення прийняти до свого складу окуповані території. Яка цивілізована країна це визнає і закладе бомбу під власний суверенітет?, – задає Магда риторичне питання “Апострофу”.

Він відзначає кілька грубих ляпів у підготовці “референдумів” Росією, які свідчать про те, що рішення про них було слабко підготовлене.

“Аналітикиня Марія Кучеренко нагадує, що рішення щодо виходу з України якась її частина не може ухвалити, адже ми не є федерацією. Ще одна “вишенька на торті”: фахівці ЦВК Росії “допомагатимуть” в проведенні “референдуму” та одночасно будуть “спостерігачами” – виходить якась самомобілізація в демократії?”, – додає Магда.

На думку співдиректора Програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексія Мельника, жодних правових наслідків, як і кримський “референдум”, нинішні дії Росії не матимуть.

“Путін сам себе загнав у глухий кут, і з нього намагаються знайти вихід. Медвєдєв вже робив страшну заяву про “судний день” після удару по Криму, сам Путін лякав, що “не начинали еще” – але в сфері конвенційних озброєнь та їх використання Росія, схоже, вже показала себе у всій красі — усіма формуваннями, включно з Росгвардією, ОМОНом тощо”, – каже Мельник.

Разом з тим, експерт звертає увагу на іншу заяву Медвєдєва: після анексії Росією наших територій вона вважатиме їх своїми, і на удари по ним реагуватиме відповідно, включно з мобілізацією, введенням воєнного стану і навіть використанням ядерної зброї.

“Зараз існує консенсус, що застосування нестратегічної ядерної зброї не несе жодної вигоди Росії, тому вона не піде на цей крок – тобто є ризик, що ми знову прорахуємось. Потрібно готуватись до найгіршого сценарію, але не в сенсі шукати та роздавати протигази, а посилено працювати з партнерами, особливо з США. Така робота вже йде, Байден тричі попередив Путіна, що відповідь буде, не деталізуючи при цьому, яка. Очевидно, комунікація йде по закритим каналам зв’язку, хоча певний рівень невизначеності має зберігатися — аби противник не знав точно рівень своїх ризиків, це його стримує”, – додає експерт.

Мельник вважає, що ризик застосування тактичної ядерної зброї проти України присутній, але навіть за такого сценарію Росія не може досягти ні військових, ні військово-політичних цілей, поставлених на початку агресії. Що стосується військових цілей в такому випадку: тактична ядерна зброя ще називається зброєю поля бою, вона застосовується, щоб нищити величезні угруповання противника. Увесь цей арсенал інкорпорувався в доктрини масових армій часів Холодної війни, коли наступати мали танкові дивізії. Але зараз таких цілей, за словами експерта, фактично немає.

“Існує теорія поступової ескалації при застосуванні ядерної зброї. Якщо сторона конфлікту застосовує цю зброю, вона повинна бути готова до нарощування ескалації та нового її застосування. В певний момент це може вийти з-під контролю – і буде відповідь якщо не з боку жертви, то міжнародної спільноти. Очевидно, в разі застосування ТЯЗ будуть ізоляція та санкції, проти яких нинішні будуть здаватися іграшковими”, – констатує Мельник.

На думку Євгена Магди, якщо вже зазвучала загроза застосування ядерної зброї з боку Росії, було б непогано, щоб країни-підписанти Будапештського меморандуму виступили та висловили позицію — це було б цікаво, особливо з боку США, Франції, Британії, Китаю.

Особливих результатів та змін на фронті в Україні не принесе й мобілізація, оскільки переважна частина професійних військових Росії вже загинула або перебуває в полоні, а так звані “мобики” не зможуть дати необхідного поштовху для успішного наступу. Адже саме мобілізовані війська, які залишилися в Харківській області, не змогли стримати контрнаступу української армії. Також у разі оголошення Росією мобілізації Захід значно збільшить військову допомогу Україні.

“Дії Росії, які вона здійснює “з особливим цинізмом”, потребують асиметричного й оперативного реагування. Наприклад, закон про передачу російських активів Україні, про який сьогодні говорять у США, ще треба буде ухвалити, а от позиціювання зовнішньополітичних відомств можна сформувати значно швидше. Звісно, це не значить, що нам не потрібні будуть ці гроші, але розраховувати на виключно на їх передачу я б не став”, – підсумовує експерт.

Лишається зацитувати радника президента Джо Байдена з нацбезпеки, Джейка Саллівана. “Ми знаємо, що ці “референдуми” будуть повні маніпуляцій і що Росія використовує їх як привід для анексії територій – зараз чи в майбутньому”, – сказав він, додавши, що “референдуми” не дадуть Росії переваги за столом переговорів з Україною. Схоже, російський фюрер так не думає — але його промову, що була запланована на вечір 20 вересня, світ поки так і не почув…