Після оголошеної російським диктатором Володимиром Путіним часткової мобілізації в країні почалася паніка: на найближчі прямі рейси з Москви до Стамбула, Єревану, Баку та інших сусідніх країн, які не вимагають віз для в’їзду, закінчилися авіаквитки. Чоловіки тікають і через сухопутні кордони – навіть у Монголію. Як повпливає на державу-агресора “геніальне” рішення всеросійського фюрера, “Апострофу” розповів політолог Віталій Кулик.

Перш за все, нема сумніву у тому, що кордони у Росії скоро закриють, але мобілізації це не особливо допоможе. У губернаторів обовязково будуть проблеми з рознарядкою призову, тобто тими кількостями “гарматного м’яса”, які від них вимагатимуть. Далі події розвиватимуться таким чином: по-перше, неминуче відбудеться збій призову, по-друге командно-адміністративними заходами його намагатимуться виправити, по-третє відбудеться зростання терору, в результаті чого, звісно, зросте напруга у суспільстві і тихий протест зростатиме.

У якийсь момент Путіну доведеться або збільшити квоти на кількасот тисяч, або зробити вигляд, що нічого не відбувається, “все йде по плану”, а на фронті тим часом не вистачатиме ресурсів. На папері всі ці підрозділи будуть сформовані, а в окопах їх просто не буде.

Росія все це вже проходила неодноразово у своїй історії. Керівництво роздавали нагороди і погони під час війни, а в реальності на вулицях хапали перших-ліпших і кидали їх у м’ясорубку. По суті Путін знову піднімає ставки, у тому числі погрозами застосування ядерної зброї, що є екзистенційною межею: на Заході не всі поки бачать реальність загрози, можливо нас навіть спробують підштовхнути до переговорів, коли це усвідомлять. Звісно, Україна не буде відступати від курсу на деокупацію, керівництво держави розуміє небезпеку чергового московського блефу. Адже Путін обіцяє удари у відповідь на атаку Росії, але Бєлгородська область, ракетний крейсер “Москва”, Курська область – хіба це не територія Росії?

Черговий рівень підняття ставок передбачає собою те, що мобілізованих до війська треба буде одягнути, натренувати відповідним чином, провести бойове злагодження, надати їм техніку, забезпечити достатньою кількістю молодшого офіцерського складу. Це складні процеси логістики і комплектації, що можуть зайняти кілька місяців, “мобіків” можуть підтягнути в Україну хіба що до нового року. До речі, указом Путіна ще влітку було передбачено збільшення чисельності російської армії на 120 тисяч бійців.

Зараз вони хочуть зібрати 300 тисяч солдат для утримання окупованих територій, а також для імітації (!) наступу. Зберуть вони хіба що половину від заявленої цифри і, звісно, отримають поразку, після чого змушені будуть відступити.