Українське командування ударами по мостах у Херсонській області вивело з ладу всі основні транспортні шляхи через Дніпро, якими окупанти переміщали техніку, боєприпаси та особовий склад. Місця можливих переправ також знаходяться під постійним вогневим тиском, що фактично блокує російський контингент на правому березі Дніпра. ЗСУ вміло виснажують ресурси окупантів, перетягуючи ініціативу на свій бік. Найближчі кілька діб будуть вирішальними для розуміння перспектив контрнаступу на півдні. Подробиці читайте у матеріалі “Апострофа”.

Поступове перехоплення ініціативи

Українські захисники докладають злагоджених зусиль для контрнаступу на півдні. Як зазначають експерти американського Інституту вивчення війни (ISW), ЗСУ ще 29 серпня почали бити по російських переправах через Дніпро, що було охарактеризовано, як “початок українського контрнаступу”.

Знімки із супутників показували, що окупанти використовували такі переправи для перекидання (нехай і обмеженої) кількості людей та техніки через річку.

Також зазначається, що українські війська ще задовго до початку такої операції активно знищували російську логістику та лінії комунікацій.

“Український контрнаступ, таким чином, є злагодженим процесом, для правильної реалізації якого знадобиться деякий час”, — упевнені в ISW. Як вважають американські аналітики, Кремль може використати цей факт з пропагандистською метою, щоб підірвати довіру українського суспільства, маніпулюючи відсутністю “негайного” взяття Херсона.

Як наслідок, вітчизняне командування закликає до інформаційної тиші навколо ситуації на Херсонщині, а військові експерти намагаються висловлювати лише обережні зауваження щодо ситуації на фронті загалом.

“Як цікаво британці та американці між собою поділили роботу у плані того, щоб сповістити, що Україна перейшла до активних дій на відповідному напрямку. Британці по суті сказали, що мала місце артпідготовка. А американці сказали, що перед відповідними діями українська сторона стягнула додаткові сили. Але при цьому американці чесно сказали, що потрібно почекати ще 24-36 годин. Оскільки саме через 2-3 доби, як показує практика, стає ясно, наступальна операція матиме успіх чи захлинеться”, – каже військовий експерт Микола Бєлесков.

Той факт, що росіян тіснять із зайнятих позицій на півдні, не говорить про те, що ініціатива повністю перейшла до рук Сил оборони України. Передчасний оптимізм у війні настільки ж небезпечний, як і панічні настрої.

Дерев’яні “хаймарси”

Разом про те, окупаційне командування саме розписується у своїй недієздатності Буквально щотижня міністр оборони РФ чи представники російського генштабу звітують нібито про знищення “західних ракетних систем”, які американські союзники поставили до України.

Американські журналісти з’ясували, що саме стоїть за російськими звітами. Забігаючи наперед, можна сказати, що жодна з 16 офіційно поставлених в Україну систем HIMARS не постраждала.

Знаючи болісний інтерес окупантів до HIMARS, українське командування розпорядилося створити кілька дерев’яних муляжів, які, якщо дивитися з безпілотника, не відрізняються від реальних РСЗВ. Як повідомляє The Washington Post з посиланням на анонімних українських чиновників, російське командування витратило на ураження таких “цілей” щонайменше 10 дорогих крилатих ракет “Калібр”.

Удари по фейковим цілям частково пояснюють гучні заяви Генштабу РФ про знищення великої кількості американських РСЗВ. “Вони стверджували, що знищили більше HIMARS, ніж ми навіть відправили”, – зазначив у розмові з The Washington Post американський дипломат.

“Якщо росіяни думають, що вони потрапили до HIMARS, вони наполягатимуть, що потрапили до HIMARS”, – пояснив американським журналістам дослідник Інституту вивчення війни Джордж Баррос. За його словами, кремлівське командування “цілком може завищувати свої оцінки бойових пошкоджень після ураження помилкових HIMARS”.

Стрілянина “Калібрами” по дерев’яних мішенях не лише виставляє росіян у безглуздому світлі, а й виснажує їхні ресурси. За оцінками Пентагону, такої зброї в РФ залишилося небагато, а для виробництва нових ракет не вистачить сучасної електроніки та комплектуючих.

Водночас дерев’яні “РСЗВ” поблизу лінії фронту постійно змушують рашистів перекидати запаси боєприпасів і командні пункти глибше в тил, що ще більше послаблює вогневу міць.

Як повідомляє видання, в українському командуванні залишилися задоволені результатами, вирішивши розширити виробництво муляжів.

“Російська артилерія, що б’є по площах, ніяк не може конкурувати з системами HIMARS. Удари ЗСУ, засновані на якісних даних розвідки, відрізняються хірургічною точністю та суттєвою руйнівною силою. Окупанти не лише зазнають втрат у людях і техніці, але й втрачають логістику, що ще більше сковує їх можливості як в обороні, так і в наступі. Як наслідок, у російської пропаганди настільки нездоровий інтерес саме до HIMARS’ів, а саме російське командування постійно вправляється у стрільбах по дерев’яних мішенях”, – каже директор Центру досліджень проблем “Апострофу”. національної безпеки Національного університету “Острозька академія” Тарас Жовтенко.

Путін не може “гарно піти”

У битві за Херсонщину найближчі кілька діб можуть виявитися вирішальними, але біля Кремля вже зараз “підтискають терміни”.

Спочатку Москва розраховувала на початок березня “розібратися” з Україною, посадивши в Києві маріонеточний “уряд”. За даними західної розвідки, які публікувалися в американських ЗМІ, один зі сценаріїв передбачав повернення до Києва екс-президента Віктора Януковича з “урядом”.

Запеклий опір українського суспільства, ЗСУ, силових відомств та партизанів у тилу ворога “помножив на нуль” плани Володимира Путіна. Свою роль зіграла і безглузда “п’ята колона”, яка роками освоювала російські бюджети на створення агентурних груп, але в критичний для Кремля момент виявилася абсолютно деморалізованою та недієздатною.

Наступним тактичним завданням Москви було “взяття” всього Донбасу до російського “єдиного дня голосування”, запланованого на 11 вересня. Вже зараз ясно, що цей план також провалено.

Путін звик завжди заходити з “сильної руки” і диктувати умови, але зараз кремлівський ватажок опинився у ситуації, коли в нього не залишилося добрих ходів. Судячи з активності кремлівських сателітів у Євросоюзі, Кремль зацікавлений у ситуативному перемир’ї, але так, щоб ініціатива виходила з боку України чи Заходу.

“Кремль зараз потребує перепочинку ще більше, ніж ми. Санкційний тиск наростатиме, невдоволення серед росіян щодо темпів “спецоперації” – також. Ресурси в окупантів є, але не завжди вони їх можуть своєчасно та ефективно використати. Показово, що після “бавовни” у Криму Москва не стала погрожувати ядерним кийком. У тому числі, щоб не псувати гру таким як Герхард Шредер та іншим путінським “адвокатам” в ЄС, що підштовхує тему “компромісів”. Але якщо російське керівництво так демонстративно прагне перепочинку, то сумнівно, що Захід на нього погодиться”, – каже “Апострофу” голова Інституту світової політики Євген Магда.

Стратегічно РФ війну вже програла, хоча й досі залишається досить сильним противником. Тому, як саме Україна переможе – залежить виключно від ЗСУ.