Ніхто не зробив для стискання простору російської мови та культури більше, ніж сама Росія. Після її вторгнення в Україну російську діаспору у країнах пострадянського простору почали розглядати як п’яту колону.

Про це “Апострофу” розповів експерт-міжнародник Олексій Кафтан.

На пострадянському просторі сфера застосування російської мови давно стискається, як шагренева шкіра. Можна згадати мовні реформи казахів, починаючи від переходу на латинську абетку і закінчуючи обмеженням споживання російської мови у сфері держпослуг, офіційних установах, школі тощо. По суті, там йдуть тим самим шляхом, що і ми, каже Олексій Кафтан.

Ще за часів президентства Сапармурата Ніязова в Туркменістані російськомовним жителям країни було запропоновано або стати його громадянами, або забиратися геть. Росія проковтнула це рішення, адже мала економічні інтереси та не мала можливості вплинути на Туркменбаші.

На думку експерта, набагато важливіше те, що стискається не лише простір застосування мови, а й простір російської культури. До речі, сам термін “пострадянський простір”, в якому існувала та сама культура, теж поступово зникає, хоча його використання так чи інакше грає на користь Росії. Утім, у цьому питанні нам допомагає сам ворог.

“Ніхто не зробив для стиснення простору російської мови та культури більше, ніж сама Росія. Інтеграційні процеси на пострадянському просторі схлопувалися один за одним, тому що не мали жодного іншого наповнення, окрім як бути частиною неоколоніалізму. Вони не передбачали рівноправності, мали інструментальний характер і були призначені для закріплення статусу “старшого брата” для Росії”, –вважає Кафтан.

Він зазначає, що інструменталізація та закріплення ролі “старшого брата” за Москвою відігравало роль подразника, тому що в усіх пострадянських країнах підростали еліти, які не пам’ятали СРСР і не розуміли збереження цієї залежності. Останньою краплею стало повномасштабне вторгнення в Росії в Україну: таким чином Москва показала, що якщо десь у світі є анклав, у якому російська мова та культура почуваються добре – це пряма загроза нацбезпеці цієї держави.

“Йдеться про те, що розгляд російської діаспори як “п’ятої колони” в цих країнах став однією з передумов нинішнього відкату російської культури у межі суто російського ареалу”, – вважає експерт.

Детальніше читайте у матеріалі “Апострофа”: Забути про “велику і могутню”: як Москва встановила табу на російську мову у світі