Кремлівські війська загрузли в Україні через жорсткий опір ЗСУ, некомпетентність російського командування та технологічну відсталість самої РФ. “Раптом” з’ясувалося, що у рашистів практично немає озброєнь для ведення сучасної війни. Зокрема, ударних безпілотників. Ситуація настільки погана, що Володимиру Путіну особисто довелося принижуватися та просити допомоги в Ірану, який сам перебуває під технологічним ембарго Заходу і не має можливості налагодити власний випуск критичних комплектуючих. Постачання іранських дронів РФ офіційно не підтверджено. Навіть якщо угода мала місце, то Кремль навряд чи щось із цього виграє, пояснює у колонці для “Апострофа” директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.
Офіційно Іран відмовився продавати Росії безпілотники. Утім, новина про те, що після візиту Володимира Путіна до Тегерану, сторони домовилися про постачання, опублікували деякі українські ЗМІ, посилаючись на власні відомості. Більш того, нібито Іран відвантажив партію дронів Shahed 129 для РФ і вже відправив їх через Каспійське море на кораблі. Вантаж прямуватиме через Астрахань і Волгоград до кордонів України.
Навіть якщо має місце кулуарна гра між Тегераном і Москвою, виникає кілька важливих нюансів щодо можливої угоди.
По-перше, орієнтовна кількість БПЛА Shahed 129 в Ірані більш ніж обмежена. За версією аналітичного видання Janes, йдеться про наявність до 50 одиниць усіх версій. На малу кількість таких дронів вказує і офіційно оприлюднені Тегераном дані, що в Сирію було направлено два дрони і ще чотири використовувалися для патрулювання східних кордонів Ірану.
По-друге, Shahed 129 – не масовий дрон, навіть якщо припустити, що західні аналітики помилилися в оцінці можливостей іранської промисловості у кілька разів. Також цей дрон раніше не експортувався Іраном. Тегеран раніше постачав дрони до Венесуели Mohajer 2. Іранські дрони Mohajer 6 були помічені в Ефіопії, а Таджикистан взагалі відкрив ліцензійне виробництво Ababil 2.
Shahed 129 не експортувався до цього, хоч і демонструвався російській делегації, яка прибула на іранський аеродром Кашан 5 липня.
Далі, перекидання БПЛА морем є вкрай дивним рішенням через вартість цієї системи. Для таких завдань використовують військово-транспортну авіацію. Єдиним варіантом може бути велика кількість таких дронів, що дуже малоймовірно.
Навіть якщо РФ дійсно закупила іранські дрони, то навчання операторів займе, як мінімум, кілька місяців. Тобто рашисти у разі покупки не зможуть їх одразу застосувати. Гіпотетичний виняток – за пультами управління сидітимуть самі іранці.
Наступний момент – що саме в технічному плані отримає Москва, навіть якщо припустити, що закупівля дронів має місце. Слід нагадати, що Іран перебуває під санкціями вже 40 років, а з 2010-х років – під абсолютним технологічним ембарго. Його послабили у 2016 році в обмін на відміну Тегераном ядерної програми, але повернули за кілька років після того, як Іран порушив домовленість.
З огляду на це необхідно нагадати, що БПЛА – це планер, а й засоби виявлення цілей і станція зв’язку. До Ірану заборонено експорт товарів подвійного призначення, а не просто військової продукції. Тегеран активно намагається придбати все в обхід заборон. Іноді це вдається через підставні фірми та фізичних осіб. США у 2018 році оштрафувала власного виробника FLIR Systems на 15 млн доларів за продаж персонам із подвійним громадянством тепловізорів Ірану.
Чи означає це, що Іран не має доступу, наприклад, до тепловізорів взагалі? Очевидно, що ні. Чи є ці поставки постійними, які дозволяють налагодити стабільний випуск продукції? Також ні.
Можливість закупівель в обхід санкцій не відповідає реальним потребам, що також можна віднести і до засобів зв’язку та навігації, без яких будь-який БПЛА має мало спільного з реальною бойовою одиницею. Адже головна особливість Shahed 129 – це можливість його використання як ударний дрон. Це передбачає його застосування як за умов активного застосування противником РЕБ, і протиповітряної оборони.
Гіпотетична угода між РФ та Іраном щодо постачання безпілотників мала б сенс, якби Тегеран міг виробляти критичні комплектуючі, до яких російський ВПК тепер не має доступу. Але обидві сторони зараз знаходяться в однакових умовах, і можуть лише ділитися досвідом тіньової закупівлі необхідних компонентів.
Звичайно, це не означає, що доведені до критичної точки рашисти не закупили іранських дронів. Але буде цікаво подивитися, як у самій РФ пояснять появу іранських дронів, коли рашисти анонсували виробництво власних БПЛА типу “Оріон” або навіть “Мисливець”, а новітній завод у Дубні нібито перевели в роботу в три зміни.