Вісім років тому, 17 липня 2014 року, кремлівські бойовики, отримавши російський ЗРК “Бук”, знищили в небі над окупованим Донбасом рейс MH17 , більшу частину пасажирів якого складали громадяни Нідерландів. З минулого року в Гаазі триває суд над основними фігурантами – колишнім “міністром оборони “ДНР”, диверсантом Ігорем Гіркіним, генерал-майором Сергієм Дубінським, полковником Олегом Пулатовим, а також громадянином України Леонідом Харченком. Як наполягає прокуратура Нідерландів, обвинувачені не могли отримати ЗРК без рішення вищого військово-політичного керівництва РФ. На якій стадії знаходиться справа та чи є шанс притягнути до відповідальності кремлівську верхівку, читайте в матеріалі “Апострофа”.

Усі спроби Кремля звалити все на Київ чи зам’яти справу не дали результату. Для цивілізованого світу очевидно, що відповідальність за вбивство 298 осіб екіпажу та пасажирів “Боїнга” повністю лежить на РФ як державі.

Згідно з нещодавньою резолюцією Парламентської асамблеї Ради Європи під назвою “Забезпечення відповідальності за загибель літака рейсу МН17” , ПАРЄ визнала найвірогіднішим сценарієм загибель літака внаслідок пуску ракети із ЗРК “Бук”.

Учасники асамблеї погодилися з висновками міжнародної слідчої групи JIT, яка встановила, що ЗРК належав 53 бригаді ППО збройних сил РФ, і був завезений в Україну з Курської області. Після пуску ракети та знищення МН17 “Бук” повернули на російську територію.

Російські заяви щодо трагедії були названі дезінформаціями, що свідомо розповсюджується Кремлем з метою заплутати розслідування.

Процес у Гаазі

Прокуратура Нідерландів на судових слуханнях у Гаазі минулого року вимагала для чотирьох обвинувачених максимальне покарання – довічний термін. Їх звинувачують у тому, що вони навмисне знищили цивільний літак.

Процес відбувається заочно, тому обвинувачення вимагало від суддів видачі міжнародних ордерів на арешт обвинувачених. Голландські прокурори наполягають, що обвинувачені не зможуть вічно ховатися на території РФ і рано чи пізно будуть покарані за злочин.

З усіх чотирьох обвинувачених із Фемідою Нідерландів погодився співпрацювати лише Олег Пулатов. На думку експертів, він не міг ухвалити таке рішення без відмашки з Кремля.

“Якби Пулатов самостійно, без попереднього узгодження вирішив давати свідчення в суді, то з ним би в РФ уже щось сталося б. Має місце свідома тактика російської влади, яка хоче бути в процесі, ознайомлюватися з матеріалами, робити процесуальні дії та мати там свого представника. Тут для професійного юриста ситуація очевидна – цей пан діє на користь російського керівництва”, – каже “Апострофу” юрист-міжнародник Борис Бабін.

Вся активність захисту Пулатова звелася до обговорення другорядних процесуальних деталей і багаторазового заслуховування тих самих свідків. На слуханнях 9 і 10 червня поточного року адвокати Пулатова Сабіне тен Дуссхате та Баудевейн ван Ейк звинуватили прокуратуру Нідерландів у “тиску на громадську думку” та “порушенні” презумпції невинності на тій підставі, що прокуратура запустила сайт “Досьє у справі MH1“.

Адвокатів не влаштувало, що слідчі опублікували записи їхніх розмов із Пулатовим на суді. Вони вимагали видалити з сайту деякі документи, але звинувачення відповіло відмовою.

“Захист Пулатова розуміє, що вердикт буде справедливим, що не вийде переконати суд у помилковій позиції, яка була б цікава Пулатову і тим, хто за ним стоїть. Тому у них єдина в такій ситуації “раціональна” тактика – затягування процесу. І тут, крім юридичних нюансів, актуалізуються політичні, коли росіяни намагаються виграти час для проведення пропагандистських спецоперацій“, – додав Борис Бабін.

Передбачається, що судові слухання 9 та 10 червня були завершальними. Далі буде вердикт суду. Для його оголошення суд забронював дві дати 17 листопада та 15 грудня цього року. Коли конкретно буде озвучено вирок, наразі невідомо.

Процес у ЄСПЛ

Процес у Гаазі йде на базі нідерландського кримінального законодавства, в якому фігурують вищезазначені підозрювані. З формально-юридичної точки зору, вердикт суду не стосуватиметься безпосередньо вищого російського керівництва. Справа MH17 набула міжнародного статусу, оскільки розслідування проходило на підставі угоди між Україною, Нідерландами та Малайзією щодо створення спільної слідчої групи.

З іншого боку, поки що у справі фігурують лише виконавці.

“Уся ця історія з громадянами РФ та російською зброєю фіксує в судовому порядку, що Москва брала участь у тій війні (на Донбасі з 2014 року – “Апостроф”). Ступінь залучення вищого російського керівництва, з формальної точки зору, залишається предметом для аналізу. Пулатов може сказати, що йому наказував Гіркін, але хто такий Гіркін і чи отримував він команди від російського керівництва? Гіркін публічно визнав, що саме він розпочав війну, тому Україна на підставі його зізнань може провести заочний судовий процес над Гіркіним і вимагати його екстрадиції. Зокрема, на тій підставі, що війна на Донбасі, до якої він приклав руку, призвела в результаті до відкритого вторгнення 24 лютого цього року”, – каже “Апострофу” політолог-міжнародник Володимир Воля.

У частині претензій до самої РФ вбивство пасажирів рейсу MH17 є предметом слухання справи в Європейському суді з прав людини ЄСПЛ. Український уряд подав до Європейського суду два позови у березні та червні 2015 року. Через п’ять років до позову приєдналися Нідерланди. Восени 2020 року ЄСПЛ об’єднав позови в один документ “Україна та Нідерланди проти Росії”.

За місяць до відкритого вторгнення РФ представники Москви під час слухань вимагали від ЄСПЛ закрити справу, відмовивши позивачу на тій “підставі”, що літак був збитий у небі над Україною за допомогою “українського Бука”. Останнє докорінно не відповідає висновкам міжнародної групи розслідувачів, що “Бук” було доставлено з території РФ і в момент пострілу знаходився на території, зайнятій окупантами. Представники Києва звернули увагу суду на свідому брехню кремлівських емісарів.

Представник Нідерландів на слуханнях у січні поточного року заявив, що Боїнг був збитий російською ракетою і, відповідно, РФ має нести відповідальність за злочин, який російські військові скоїли на окупованій частині України.

Тепер Україна та Нідерланди очікують на наступний крок суду – рішення ЄСПЛ щодо прийнятності позову для розгляду по суті. Коли саме буде оголошено рішення, наразі не повідомляється. Згідно з практикою, на це може піти кілька місяців.

“Чекаю, що рішення про прийнятність позову для розгляду буде озвучено цього року. І там же буде дана оцінка діянь РФ як держави щодо дотримання прав людини. Щодо національного процесу в Нідерландах, то мій прогноз: якщо вердикт буде винесений цього року, то ще рік будуть слухання апеляції, яка точно буде. Не дарма ж Кремль завів цю людину (Пулатова – “Апостроф”) у процес”, – додав Борис Бабін.

Чи звинуватять Путіна?

У обвинувальному висновку, який голландські прокурори зачитали у грудні минулого року, було сказано, що Гіркін та його банда далеко не єдині, хто причетний до вбивства пасажирів та екіпажу MH17. Адже без рішення найвищого російського командування ЗРК “Бук” не міг навіть виїхати з території військової частини. Не кажучи вже про незаконне перетинання українського кордону та його бойове використання на окупованих територіях Донбасу.

“Люди в Росії, які дали дозвіл на доставку озброєнь та екіпажу ЗРК “Бук”, керівництво РФ, – вони також несуть відповідальність (за вбивство пасажирів та екіпажу рейсу МН17 – “Апостроф”)”, – йшлося у обвинувальному висновку.

Є версія, що Володимир Путін так швидко відреагував за аварію малайзійського “Боїнга”, оскільки в Кремлі готувалися збити літак з російськими громадянами на борту, щоб мати “підстави” для відкритого вторгнення в Україну. Згідно з цією версією, бойовики “помилилися” знищивши не той літак. У будь-якому разі, у Кремлі явно були готові до трагічного інциденту, на що вказує оперативність, з якою вийшло звернення Путіна.

Незалежно, коли саме Гіркін та його підручні отримають рішення голландського суду, в історії загибелі малайзійського “Боїнга” не буде поставлено крапку.

“Навіть після оголошення вироку Міжнародна слідча група у справі про знищення МН17, до якої входять кілька держав, продовжить свою роботу. Розрахунок на те, що можуть з’явитися нові факти або хтось погодиться дати свідчення вже щодо організаторів цього злочину, які віддавали накази на відправлення “Бука” на територію нашої країни”, – говорив у розмові з “Апострофом” голова Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.