ЗСУ, озброївшись американськими ракетними комплексами HIMARS, успішно б’ють по військових складах, командних пунктах та логістичній інфраструктурі окупантів на тимчасово захоплених територіях. У ніч проти середи, 13 липня, в окупованому Луганську пролунало кілька вибухів, внаслідок яких російському складі боєприпасів виникла пожежа. За день до цього “шарахнули” по штабу та техніці російських окупантів у місті Кадіївка Луганської області. Вже вдруге за три дні горять рашистські склади у Новій Каховці. За рахунок чого було отримано такий результат, читайте у матеріалі “Апострофа”.

11 липня ЗСУ знищили базу з боєприпасами у тимчасово окупованій Новій Каховці. Під ударом опинився великий автопарк, зокрема щонайменше 50 бензовозів, а також близько 200 ракет для РЗЗО “Смерч”. Вибухи були настільки потужними, що гриміло та сяяло на всю Херсонську область. 13 липня було завдано повторних ударів по складах боєприпасів та снарядів російських окупантів у Новій Каховці біля заводу “Сокіл”: феєрверк повторився.

У ніч із 9 на 10 липня вибухи були в окупованому Алчевську, а також у Хрестівці, Торезі, Іловайську та Харцизьку. В окупованому Шахтарську через удари навіть оголосили “евакуацію”. Також були повідомлення про вибухи у Київському та Куйбишевському районах Донецька.

Усього за останні кілька днів ЗСУ, маючи у розпорядженні комплекси HIMARS, знищили понад 20 армійських складів окупантів, кілька командних пунктів, а також “цілого” генерала та кілька полковників.

Російський диверсант і терорист Ігор Гіркін, який раніше був “міністром оборони ДНР”, у перші дні активного використання HIMARSів вибухнув гнівними претензіями до російського командування. Мовляв, існуючі в орків системи ППО нічого не можуть зробити з американськими ракетними системами.

“За минулі 5-7 днів враженими виявилися понад 10 великих складів артилерійських та інших боєприпасів, кілька нафтобаз, близько десятка командних пунктів і приблизно стільки ж місцеположень особового складу в нашому ближньому і глибокому тилу. А також кілька позицій ППО і артилерійських позицій. Втрати особовому складі та техніці – величезні”, – обурився Гіркін.

Кошмар для окупантів

Комплекс HIMARS (High Mobility Artillery Rocket System або Високомобільна артилерійська ракетна система) – полегшена модифікація відомої РСЗВ М270 на гусеничній тязі, пристосована під колісне шасі. Заряджається двома пакетами по 6 ракет залпового вогню дальністю або однією ракетою MGM-140 ATACMS, що б’є на 165-300 км. Обслуговує все це “господарство” всього три особи: командир, стрілець та водій.

Спочатку система проектувалась під потреби американської морської піхоти, яка потребує мобільного ракетного комплексу, який швидко доставляється повітрям. По шосе розганяється до 85 км на годину, що дозволяє систематично знищувати ворога в режимі вогневої позиції, що “кочує”.

Наразі американські партнери постачають ЗСУ ракети, що б’ють на 70-80 км, чого достатньо для знищення ворожої інфраструктури та самих орків.

“На відміну від російських РСЗВ, HIMARS за рахунок використання керованих ракет прицільно б’є по конкретних координатах, а не просто по “площах”. Відхилення може становити 1-3 метри. Перезаряджання відбувається швидко: під’їхала машина, зарядили пакети, дали черговий залп і перейшли” на іншу позицію. HIMARS, перебуваючи за 15-20 км від лінії фронту, вражають цілі в глибині позицій ворога. Один знищений склад, умовно кажучи, позбавляє російську артилерію 1000 пострілів”, – пояснив у розмові з “Апострофом” керівник військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

Втрати на мільйони

Висока щільність вогню HIMARS може призвести до того, що подальший наступ окупантів стане вкрай скрутним, а на деяких ділянках і зовсім неможливим.

Знищення артилерійських складів орків стало своєрідною буденною новиною, хоча насправді ворог зазнає як людські, а й істотні матеріально-технічні втрати. Є два типи артскладів – польові, які знаходяться поблизу передової із запасом на кілька днів і так звані склади другого ешелону, завантажені снарядами на пару тижнів боїв.

Аналітики Defense Express прорахували, що зараз HIMARS б’ють саме по “другому ешелону” складів, у кожному з яких приблизно зберігається 10-денний запас однієї артилерійської групи армії РФ – тобто 20 тис. боєприпасів.

“Наявність комплексів HIMARS виводить нас на новий тактичний рівень. ЗСУ останні два тижні показали вкрай вдалу роботу по армійських складах та командних пунктах окупантів у глибині їх позицій. Наявних ракет дальністю в 70 км для цих цілей достатньо. Тепер росіянам доведеться розміщувати склади та компункти на власної території, паралельно намагаючись захоплювати залізничні вузли. З урахуванням збільшених можливостей ЗСУ зробити це буде ще важче, ніж раніше”, – каже “Апострофу” військовий експерт, голова центру New Geopolitics Research Network Михайло Самусь.

Коли вдарять по мосту?

Коли йдеться про перспективи використання ракет для HIMARS, що б’ють на 300 км, насамперед згадують про міст через Керченську протоку, яку окупанти звели для забезпечення бази у захопленому Криму.

У зв’язку з цим виникає два питання. Перше – чи дадуть нам американські союзники такі ракети. І друге – наскільки нам доцільно саме зараз бити по мосту?

“Привести в Україну ракети, що б’ють на 300 км, не проблема. Спочатку зі США літаком на базу в Європі, а потім по суші до нас. Багато часу на це не потрібно. Інша справа, наскільки потреба в таких снарядах відповідає нинішній військово-стратегічній ситуації. У Вашингтоні з цього приводу триває дискусія, звучать різні думки, у тому числі, що такі заряди дозволять бити вже по російській території, що може означати пряме втягування США у війну з РФ. Нам зараз важливіше отримати ракети з дальністю дії 100-120 км для посилення нашого потенціалу“, – каже Михайло Самусь.

Будь-який військовий задум повинен мати стратегічне та оперативно-тактичне обґрунтування. Кремлівське командування створило навколо Кримського мосту ешелоновану оборону, що включає комплекси С-400, посилені “Панцирями” та “Торами”.

“Ракети ATACMS здатні впоратися із завданням з руйнування мосту через Керченську протоку, хоча це міцна і добре охоронювана споруда. Але однієї боєголовки явно замало. Тут доведеться проводити цілу військову операцію з одночасним запуском кількох балістичних ракет і нейтралізацією російських РЛС за допомогою насичення повітряного простору хибними цілями для їхнього ППО”, – каже “Апострофу” директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

Тому зараз, якщо Київ отримає ракети MGM-140 ATACMS, є сенс задуматися про інші об’єкти, що цікавіші, але гірше захищаються – армійські штаби, аеродроми в Криму і база в Севастополі.