8 липня помер експрем’єр Японії Сіндзо Абе, на якого було скоєно замах. З-поміж усіх очільників урядів Японії Абе лідирував за кількістю безперервних днів перебування на посаді, а те, що вбивцею виявився колишній морський піхотинець є трагічною іронією долі, адже Абе відстоював інтереси військових.
Про те, яким запам’ятався колишній японський прем’єр, пише німецька газета Der Spiegel.
Мотиви 41-річного бойовика, який з автомата застрелив Абе під час передвиборчого виступу в місті Нара на заході Японії, невідомі. Сіндзо відстоював інтереси військових, як ніякий інший політик, прагнучи озброїти країну та зміцнити Сили самооборони. Хотів змінити пацифістську конституцію, яку Японії буквально продиктували американські окупанти у 1946 році. За нею, держава “назавжди відмовлялася від війни як суверенного права нації”.
Сіндзо Абе успадкував справу свого життя від діда, Нобусуке Кіші, який був чудовим прикладом для наслідування. Кіші відповідав за озброєння у Другій світовій війні. Після війни став прем’єром.
Видання нагадує, що Абе пішов з посади прем’єр-міністра майже два роки тому через хворобу, однак міг знову стати прем’єр-міністром. Він продовжував чинити тиск на чинного прем’єра Фуміо Кісіда, закликаючи до посилення переозброєння. Експерти припускали, що після виборів до верхньої палати Абе зміг би повалити Кісіду і знову очолити уряд.
Журналісти Spiegel зауважують, що після вторгнення РФ в Україну Абе “ожив”, забувши про свою чоловічу дружбу з російським президентом Володимиром Путіним. Скористався обуренням співвітчизників російською агресією та виступив за нарощування військової могутності. Умовним суперником вважав не лише Росію, яка “дихає в потилицю” Японії з півночі, а й Китай. При цьому Абе заявив, що напад Китаю на Тайвань втягне у війну Японію.
Тому після вторгнення в Україну, Абе закликав до поділу ядерної зброї для Японії, яка не має власної ядерної зброї і досі покладалася на ядерну парасольку Сполучених Штатів. Цим він порушив табу, бо пам’ять про атомні бомбардування Хіросіми та Нагасакі не дозволяла так міркувати раніше. Також успішно провів кампанію за те, щоб влада подвоїла свій оборонний бюджет у найближчі роки до двох відсотків ВВП і вплинув на погляди пацифістськи налаштованих громадян.
В іншому послужний список експрем’єра, який правив Японією на два терміни довше, ніж будь-хто з його попередників, виглядає мізерним.
Абе, очоливши уряд, проголосив нову економічну політику країни, яку мала назву “абеноміка”. Він змусив Центробанк країни прийняти надм’яку грошово-кредитну політику. В результаті національна валюта, єна, різко впала в ціні, і японські компанії змогли значно дешевше пропонувати свій експорт на світових ринках.
Уряд вклав мільярди коштів в інфраструктурні проєкти, такі як будівництво поїзда на магнітній підвісці. Центральний банк надрукував для цього необхідні гроші. Абе називав центробанк “дочірньою компанією уряду”. Але ця компанія зайшла так далеко у своїй політиці легких грошей, що ризикує вичерпати інструменти для боротьби з інфляцією, яка також переслідує Японію і в наші дні.
Примітно, що внаслідок абеноміки прірва між багатими та бідними зросла. Літні люди на тлі малих пенсій мали працювати все довше. Та замість вирішення проблем старіючого суспільства Абе втішав співвітчизників націоналістичними гаслами.
Також він багато обіцяв, але потім часто втрачав інтерес до деталей. Наприклад, щоб залучити більше жінок на ринку праці, він виступав за суспільство, у якому “жінки сяють”, тоді як у його власному кабінеті кількість жінок-міністрів скорочувалася. У рейтингу ґендерної рівності Світового економічного форуму Японія посідає 120-те місце після Анголи та Гвінеї.
Видання пише, що хоча Абе прагматик, як і багато членів ЛДП, він також був шовіністом. Ймовірно, це одна з причин, через яку він шукав порозуміння серед державних діячів, таких як Путін і насамперед Дональд Трамп.
Абе потрапляв і до скандалів. Подібно Трампу, його також звинувачували в тому, що не завжди точний щодо принципів верховенства закону. Численні скандали затьмарили його перебування на посаді. Зокрема, деякі документи пов’язували дружину Абе із сумнівною угодою з нерухомістю.
Сіндзо виступав за “красиву країну” і стежив за тим, щоб молодих людей у школах все частіше вчили любити свою країну.
Таким чином, Абе любили його прихильники та ненавиділи його противники.
Сіндзо Абе вперше очолив уряд Японії у вересні 2006 року, та через рік він подав у відставку за станом здоров’я. Його переобрали на посаду прем’єра в грудні 2012 року. У 2020-му у віці 67-ми років Сіндзо Абе пішов у відставку з посади прем’єра за станом здоров’я.
Раніше “Апостроф” писав про деталі вбивства експрем’єра Японії Сіндзо Абе.