У Баварії відбувся саміт “Великої сімки”, на якому основною темою зустрічі була Україна та її протистояння російській агресії. Незважаючи на оптимістичні очікування та прогнози, дипломатичного прориву не сталося. Сторони озвучили вже відому позицію щодо єдності Заходу у світлі російської агресії проти України та всього цивілізованого світу. Канцлер ФРН Олаф Шольц, підбиваючи “українські підсумки” переговорів, коротко зазначив, що підтримка Києва збережеться, повернення до колишнього рівня відносин із Кремле не буде, а світова трансформація через російську агресію буде довгою. “Апостроф” розбирався, які рішення на користь України було прийнято, а які – тимчасово відкладено убік.
Глава Офісу президента Андрій Єрмак на другий день саміту, який був основним, повідомив , що лідери “сімки” домовилися про нові санкції проти РФ, а також заходи щодо підтримки України.
За його словами, лідери G7 мали намір узгодити санкції, ще більше обмеживши доступ РФ до ключових промислових ресурсів, послуг та технологій. Також під прицілом – ланцюги постачання російського ВПК. Також, за його словами, було досягнуто домовленості, що “гроші від підвищення мита на російський експорт будуть передані Україні”, а лідери G7 “домагатимуться дозволу використовувати доходи, отримані від будь-яких нових мит на російські товари, на допомогу Україні”.
Також Банкова розраховувала на те, що буде запроваджено чергові санкції проти російських військових злочинців, осіб, відповідальних за порушення прав людини, спроби силою змінити владу в країні та за крадіжку українського зерна. Окремим пунктом йшлося прохання української сторони до G7 підтримати країну фінансово для короткострокового покриття бюджетного дефіциту, включаючи зобов’язання США у розмірі 7,5 мільярда доларів.
Частина очікувань не виправдалася, про що буде сказано нижче, але саміт учергове зафіксував готовність колективного Заходу підтримувати нашу країну.
“Одне з ключових рішень саміту – сприяння Україні в умовах саме довгострокового протистояння з РФ, яке затьмарило собою протистояння з Китаєм. Конфлікт Заходу з Кремлем носить системний характер і стосується не лише російського вторгнення в Україну. “Сімці” та країнам НАТО загалом доведеться серйозно переглядати свою стратегію щодо РФ, але це більше питання для майбутнього саміту Альянсу в Мадриді. Зрозуміло, що концепція 2010 року, в якій РФ названа “партнером”, застаріла. Є розуміння, що Кремль – підлий агресор, і тому слід допомагати країнам, що межує з РФ”, – каже “Апострофу” голова Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко.
За його словами, підтримка Заходу розпадається на два основні компоненти: постачання озброєнь у форматі “Рамштайн” та економічне сприяння.
“Для сприяння у відновленні України, швидше за все, буде створено окремий фонд. Німецький канцлер Шольц напередодні саміту G7 говорив про необхідність прийняття для України окремого плану Маршалла. Тому в плані економічної допомоги Україні “сімка”, швидше за все, рухатиметься саме в цьому напрямі”, – додав Володимир Фесенко.
“Сімка” та Зеленський
Другий день саміту розпочався зі спілкування у розширеному складі, до якого приєднався президент Володимир Зеленський. Офіційної трансляції не було. Швидше за все, через секретність самої розмови.
Загальні відомості можна було отримати лише зі зливів у західних ЗМІ. Імовірно, глава держави попросив у західних колег системи ППО (що було особливо показово на тлі трагедії у Кременчуці) та інші озброєння, а також наполягав на необхідності посилити санкції проти Кремля. Повідомлялося, що президент говорив про бажання припинити війну до кінця року.
Володимир Зеленський також попросив сприяння експорту українського зерна та допомоги у повоєнному відновленні України.
Через кілька годин після звернення президента Зеленського було опубліковано підсумкову “українську заяву” G7, в якій лідери “сімки” наголосили на готовності координувати зусилля для надання Києву допомоги у військовій, фінансовій, гуманітарній, дипломатичній сферах.
Щодо санкцій проти РФ учасники саміту висловили готовність їх використати, діючи узгоджено та “одностайно”. Останнє застереження має важливе значення, про що докладніше буде сказано нижче.
“Саміт G7 зафіксував факт солідарності Заходу і розуміння, що конфлікт із РФ буде довгостроковим. Протистояння перетворилося на якийсь забіг, в якому сторони дивляться, хто перший “видихнеться”. Захід розраховує, що РФ під економічним та політичним тиском змушена буде йти на компроміси. Путін розраховує, що деякі країни (особливо в ЄС) у певний момент “зламаються” і будуть змушені домовлятися з Москвою”, – каже “Апострофу” експерт із зовнішньої політики Українського інституту майбутнього Ілія Куса.
Чиї сили в цьому “забігу” більші (Кремля чи колективного Заходу), буде видно восени, коли російська економіка почне ще гостріше відчувати наслідки жорстких санкцій, а європейські країни зіткнуться з проблемою нестачі енергоносіїв. Євросоюз уже зараз готується до повної енергетичної блокади з боку РФ та важкої зими.
Москва останніми днями демонстративно скорочує постачання “блакитного палива” до ЄС, щоб у європейців не було можливості закачати до сховищ якнайбільше.
Тактичні різночитання
Слід визнати, що саміт задовольнив не все, на що розраховував Київ. На другий день саміту Офіс президента інформував про готовність “сімки” обмежити доходи Росії, у тому числі від продажу золота, яке є наступним за прибутковістю товаром після нафти та газу.
Рішення щодо “золотого ембарго” прийнято не було. Канцлер Шольц, спілкуючись другого дня саміту з журналістами ZDF, ухилився від відповіді, чи готовий Берлін підтримати рішення по російському золоту. У підсумковій заяві щодо України було сказано, що “сімка” рішуче налаштована скоротити російські експортні доходи, включаючи й ті, що отримані від продажу золота.
Хоча лідери Великобританії та Канади публічно наполягали, що санкцій має бути ще більше.
Також не всі учасники “сімки” підтримали пропозицію Білого дому щодо введення верхньої межі цін на нафту, щоб не дати РФ отримати надприбутки від продажу ресурсів. Уряд ФРН публічно виступав проти такого рішення ще до початку саміту. Також G7 не визначили термін, коли вони мають намір скоротити залежність від російських енергоресурсів, просто вказавши, що вони мають намір це зробити.
Різночитання проявилися у питанні, чи варто так часто дзвонити Путіну чи ні. Британський прем’єр Борис Джонсон, спілкуючись на саміті з президентом Франції Еммануелем Макроном, застеріг французького лідера від пошуку небезпечних “компромісів” із Кремлем.
Британські джерела повідомляють, що Джонсон і Макрон домовилися посилити військову підтримку Києва, погодившись із тим, що нинішній критичний момент можна переламати хід протистояння.
“Бесіда Джонсона і Макрона, заяви про те, що ситуацію ще можна переламати на користь нашої країни, показові самі по собі. Захід єдиний у сприйнятті Росії як агресора, але у “старої” Європи, США та Великобританії немає єдності, як саме і чим має завершитися цей конфлікт. Британці та американці вважають, що ситуацію ще можна переламати, тому слід допомагати Україні грошима та зброєю, щоб ЗСУ витіснили росіян з тимчасово окупованих територій. Підходи європейців у цьому питанні можуть відрізнятися”, – каже Ілія Куса.
Позиція умовних “англосаксів”, яких кремлівське МЗС проклинає чи не в кожній заяві, завжди була більш жорсткою та предметною. Водночас, про яку саме військову підтримку України домовилися учасники “сімки”, буде видно вже на майбутньому саміті НАТО, на яких лідери G7 вирушать одразу після зустрічі в Баварії. Поки що стало відомо про те, що Франція передасть Україні ще 6 найновіших самохідних артилерійських установок Caesar.