Кремлівська тактика створення на тимчасово окупованих територіях “народних республік” дала збій. На тлі російського вторгнення, вбивств, згвалтувань та руйнувань у південно-східних регіонах України практично зникли проросійські настрої. У таких умовах проводити фейкові “референдуми” стало неможливо навіть з урахуванням примусу, підтасовування та маніпуляцій. Першими в цьому зізналися колабораціоністи в Херсонській області, де рашисти ще кілька днів тому мали намір провести “голосування”, оголосивши про створення “ХерНР”. Чому окупанти не можуть політично “переварити” території, читайте в матеріалі “Апострофа”.

“Референдум” у дальній скриньці

Російські окупанти раптово відмовилися від своїх планів провести у тимчасово окупованій Херсонській області незаконний референдум. Як пишуть кремлівські пропагандисти з РИА “Новости”, таку заяву озвучив самопроголошений “заступник голови” військово-цивільної адміністрації регіону Кирило Стремоусов.

За словами колаборанта Стремоусова, головним завданням для окупаційної адміністрації нібито є “відновлення економіки регіону”. Розповідаючи про це, він додав, що “референдумів жодних не планується”.

Про скасування “референдуму” повідомили сухо і як би між іншим. Хоча для Кремля питання проведення “волевиявлень” на окупованих територіях має важливе значення.

“Відновлення економіки” – лише формальний привід скасування так званого “голосування”. Про те, що окупанти готують в області створення чергової “бананової республіки”, стало відомо ще в перші дні перебування рашистів на території Херсонщини. Область, що межує з Кримом суто з об’єктивних причин тимчасово опинилася в лапах загарбників через їхню кратну перевагу.

Окупанти відмовилися від “референдуму”, не бажаючи показувати власну неспроможність та повну відсутність вагомої підтримки з боку жителів області, наполягають вітчизняні соціологи.

“Дослідження, які ми проводили вже після початку вторгнення, показали, що проросійські настрої на південному сході країни впали до критичного мінімуму. На тлі війни, вбивств цивільного населення, пограбувань, згвалтувань та руйнувань проросійські погляди стали маргінальними. Особливо в південних областях. У нас було опитування (нехай і не зовсім репрезентативне) по Херсону теж. Симпатій до РФ не проглядається зовсім. Зрозуміло, що вони (окупанти – “Апостроф”) можуть оголосити “референдум”, намалювавши будь-який результат; але їм потрібна картина масової підтримки. Насправді жодної підтримки немає, і, ймовірно, саме з цим пов’язане рішення “референдум” не проводити“, – пояснив у розмові з “Апострофом” заступник директора Інституту соціології НАНУ Євген Головаха.

Окупаційний грабіж

На Херсонщині постійно проходять людні мітинги на підтримку України. Останній такий мітинг відбувся у Херсоні 27 квітня, під час якого жителі міста та області виступили проти окупаційного “референдуму”. Рашисти та колабораціоністи, розуміючи, що херсонці просто так не відступлять, застосували проти мітингувальників сльозогінний газ та світло-шумові гранати. Постраждало щонайменше четверо людей.

“Не було у росіян нікого попереднього плану по Херсонській області. Зараз вони діють тактично, виходячи з ситуації. Відмова від “референдуму” могла бути зумовлена цілим комплексом причин: соціальні, політичні, логістичні. В цілому поки неясною є ситуація з війною, окупантам проблематично щось планувати наперед”, – говорить у коментарі “Апострофу” політтехнолог Олексій Голобуцький.

Замість створення “народної республіки” окупанти та колабораціоністи займуться політичним та економічним поглинанням захопленої території. Саме так слід сприймати слова колаборанта Стремоусова щодо відновлення економіки регіону.

Політична частина може вилитися в “приєднання” області до окупованого Криму через створення “Таврійської губернії”. В оточення кримського гауляйтера Сергія Аксьонова, відомого в кримінальних колах на прізвисько “Гоблін”, активно проштовхують такий варіант. Ідею “приєднання” Херсонщини також активно підтримує і речник окупаційного “парламенту” Криму Володимир Константинов.

Якщо створення “губернії” залишається дискусійною темою, то пограбування Херсонщини вже йде ударними темпами. У промислових масштабах в окупований Крим та на територію РФ вивозяться зерно, овочі, автомобілі, сільгосптехніка.

Окрема стаття пограбування українських ресурсів – незаконне подання води на окупований півострів Північно-Кримським каналом. Стремоусов поспішив запевнити своїх кримських “колег-колабораціоністів”, що вода з Дніпра й надалі безперешкодно до них надходитиме. Чи може він роздавати такі “гарантії” на тлі потенційного контрнаступу ЗСУ – питання є відкритим.

Фантазії Патрушева

Якщо подивитися, кого саме окупанти “призначають” керувати в Херсонській області, то часто-густо нову “владу” там представляють маргінали, алкоголіки та карні злочинці.

Кирило Стремоусов – проросійський провокатор, який раніше потрапляв у поле зору СБУ. Відомий із 2009 року в організації прокремлівських акцій. Помічений у бійках, хуліганстві, нападі на поліцейських та політичних опонентів. З 2018 року керував Херсонським відділенням Соцпартії України. Балотувався у народні депутати та мери Херсона. У 2020 році, як і багато проросійських агентів, раптово став противником вакцинації.

“Керувати” Геніченськом спочатку відправили бойовика “ДНР” із Криму Геннадія Сивака, а після “представником мерії” там став ще один кримський маргінал – Олег Слюсаренко, відомий на півострові як організатор проросійських акцій.

Незважаючи на такий бідний “кадровий потенціал” та протидію з боку місцевих, кремлівське начальство не відкидає ідею створення Херсонської та інших “народних республік” на території українського південного сходу. Секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев у недавньому інтерв’ю російським пропагандистам заявив, що на Україну нібито чекає розпад на кілька “держав”.

Фрагментація нашої країни на кілька “республік” – суто російський почерк, який не має нічого спільного із соціальними та регіональними особливостями України. Саме з цієї причини відмова проводить “референдум” у Херсонській області вказує на те, що ситуація на окупованих територіях явно розвивається не так, як спочатку передбачали у Москві.

“Микола Патрушев та інші представники кремлівської верхівки живуть у XIX столітті, керуючись категоріями, що давно зжили себе. Їм здається, що до західних регіонів можуть увійти Польща та Угорщина, на сході буде створена ніби конфедерація бандитських “республік”, а по центру буде якийсь”бантустан”, формально названий Україною. Саме такою вони представляють зручну для них “Україну”, вірячи в реалізацію такого фантастичного сценарію”, – каже Олексій Голобуцький.

У Кремлі у перші дні війни розраховували, що з приходом російської армії управлінська вертикаль на рівні міст, районів та селищ залишиться без змін. Мовляв, зайти танковою колоною, зняти з адміністративних будівель українські прапори. Насправді виявилося, що купка колабораціоністів змушена сидіти на російських багнетах, управління територіями паралізоване, а місцеві жителі – ненавидять Росію та її ставлеників. Будувати “народні республіки” банально виявилося нікому, і ситуація на Херсонщині це вкотре підтвердила.