Українці мають великі претензії до газопостачальних компаній – так званих облгазів, які нерідко зловживають своїм монопольним становищем. Нещодавно “Харківгаз” фактично лишив без газопостачання ціле село під Харковом, а “Київоблгаз Збут” нарахував міністру енергетики Герману Галущенку кілька десятків тисяч гривень боргу, з яким глава Міненерго категорично не згоден. При цьому близько 70% газового ринку країни, як і раніше, перебуває під контролем олігарха Дмитра Фірташа, незважаючи на санкції, введені проти нього. “Апостроф” розбирався, як українцям протистояти “газовому” свавіллю.
Міністр енергетики Герман Галущенко має борги за газ. Ні, це не першоквітневий жарт – йдеться про судове рішення у суперечці голови Міненерго з компанією “Київоблгаз Збут”.
Якщо коротко, то Галущенко вважає, що газовий лічильник у його будинку завищує показники споживання палива, тому він перестав за нього платити. Постачальник відключив газопостачання, проте, судячи з матеріалів судового розгляду, його було відновлено у несанкціонований спосіб. Галущенко подав до суду на “Київоблгаз Збут”, вимагаючи анулювати нараховану йому заборгованість, але програв справу. В результаті йому виставили рахунок на 76 тисяч гривень. Міністр не збирається здаватись і вже подав апеляцію на рішення суду першої інстанції.
Ми не маємо наміру з’ясовувати, хто в даній історії правий, а хто винний, – цим повинні займатися судові органи.
Однак тут, крім власне курйозного факту наявності боргів міністра енергетики за газ, цікаво інше. Справа в тому, що з необґрунтованими газовими тарифами, накрутками показників на лічильнику та іншими “сюрпризами” стикаються багато споживачів. І навіть якщо міністр програє справу облгазу, то на що може сподіватися пересічний українець?
Показово, що згадана у зв’язку із судовою справою Германа Галущенка компанія “Київоблгаз Збут” знаходиться під контролем олігарха Дмитра Фірташа, який, незважаючи на введені проти нього санкції в Україні та вимушену еміграцію, продовжує контролювати близько 70% усього внутрішнього газового ринку країни.
У 2020 році в Україні запрацював ринок газу для населення, і це означає, що споживачі стали вільними обирати собі постачальника палива, орієнтуючись на умови, перш за все, цінові, які ті чи інші компанії їм пропонують. Проте за фактом монополія облгазів, підконтрольних Дмитру Фірташу, загалом зберігається.
Строго кажучи, споживачі купують газ у газзбутів, а так звані облгази забезпечують розподіл та доставку палива. Саме тому в українців з недавнього часу у квитанціях присутні два відповідні платежі. Пов’язано це також із змінами на ринку газу, згідно з якими та ж сама компанія не може одночасно займатися постачанням палива та його розподілом.
Але насправді все трохи інакше. Справа в тому, що облгази, які раніше постачали споживачам газ, на виконання законодавства про газовий ринок створили формально відокремлені компанії – ті самі газзбути. Але оскільки газзбути афілійовані з облгазами, останні, а точніше, їхні власники, зберегли за собою український газовий ринок. А він, нагадаємо, значною мірою перебуває під контролем олігарха Фірташа.
До речі, якщо із запровадженням ринку українці мають можливість обирати постачальника газу, хоч це й не завжди виявляється можливим, то компанію-розподільника – тобто облгаз – змінити не можна, оскільки облгази контролюють труби, які є одні для всіх.
І саме облгази, користуючись своїм монопольним становищем, збираються вже найближчим часом підняти свої тарифи у кілька разів.
Держава проти облгазів Фірташа
Із газовою монополією облгазів намагаються боротися вже не перший рік.
“Їх треба вжарить по перше число, тому що монополісти вже сіли на голову і звісили ноги”, – ця фраза, яка датується далеким уже 2018 роком, належить екс-прем’єру України Володимиру Гройсману.
Справжнісіньку війну облгазам оголосила держкомпанія НАК “Нафтогаз України”. І в цьому випадку прізвище керівника енергохолдингу непринципове. “Облгази фірташівської групи РГК продовжують нахабно і цинічно обкрадати своїх клієнтів — побутових споживачів. Приватні компанії повністю ігнорують рішення НКРЕКП, яке регулює їхню діяльність. Як результат, українці знову отримали платіжки з “газовими коефіцієнтами”, – заявляли в НАК у квітні 2019 року.
А в березні 2021 року, незадовго до свого звільнення з посади голови “Нафтогазу”, Андрій Коболєв заявив, що регулятор (НКРЕКП) та Антимонопольний комітет мають розібратися, чому реального поділу облгазів та газзбутів так і не сталося.
Коболєв розповів про деякі, найпоширеніші зловживання, які здійснюють облгази та підпорядковані ним газзбути, але українці чудово знають про них іи власного досвіду.
Досить типовою схемою облгазів є нарахування споживачам газу за завищеними нормами, після чого їм виставляють рахунки за боргами за фактично не спожите паливо. Домогтися перерахунку в таких випадках, в принципі, можна, але далеко не всі помічають такі махінації, та й займатися нескінченними суперечками з газовиками не всі мають сили і час.
Є й інші способи “чесного” відібрання грошей у громадян. Наприклад, у багатоквартирному будинку припиняється газопостачання під приводом виявлення аварійної ситуації. Облгаз інформує мешканців про те, що відновлення постачання газу можливе лише після проведення ремонтно-технічних робіт. За які треба заплатити. Такі дії незаконні, але люди просто не мають вибору – навіть якщо подати скаргу і домогтися справедливості, на вирішення питання підуть місяці, а газ потрібен вже сьогодні.
Кричучий випадок стався на початку жовтня цього року в Харківській області. Компанія “Харківгаз” (до речі, підконтрольна Дмитру Фірташу) під приводом проведення ремонту відключила газ цілому селу Благодатне. Для того, щоб повернути газопостачання, від усіх мешканців населеного пункту вимагали підписати з компанією додаткову угоду на надання послуги з обслуговування внутрішньобудинкових систем. Ситуацією зацікавилася СБУ, і в даному конкретному випадку, можливо, винних покарають, але навряд чи це припинить інші зловживання монополістів-газопостачальників.
Без контролю
Але чи є управа на недобросовісні облгази?
На жаль, певною мірою проблеми виникають через самих споживачів.
Як зазначив у розмові з “Апострофом” експерт енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп, вітчизняний споживач сьогодні не має технічних складностей для зміни постачальника газу, проте дуже багато хто досі про це просто не знає.
“Згідно з даними нашого опитування від 18 жовтня, 59% респондентів відповіли, що взагалі не знають, як відбувається заміна постачальника. При цьому лише 20% добре про це обізнані, а 18% – щось про це чули”, – розповів він.
Також, додав він, у ситуації, коли “Нафтогаз” всім газопостачальним компаніям продає газ плюс-мінус за однаковою ціною, для споживачів немає сенсу змінювати постачальника.
“Якби у нас на ринку була повноцінна конкуренція, цей процес йшов би жвавіше. У зв’язку з цим, я думаю, що це питання часу, тому що неможливо миттєво запустити ритейл газу”, – сказав Прокіп.
З облгазами ситуація складніша, бо, нагадаємо, змінити їх споживачі не можуть: “Тому тут ключове питання – щоб контролюючі органи в особі Антимонопольного комітету та НКРЕКП стежили за дотриманням законодавства учасниками ринку”.
Зважаючи на те, що зловживання у цій сфері не припиняються і, можна сказати, мають системний характер, навряд чи належних заходів було вжито.
Санкції є – толку немає
А як справи з монополією на ринку газу?
Директор спеціальних проектів науково-технічного центру “Психея” Геннадій Рябцев вважає, що проблемою є не сама монополія.
“Проблема може полягати у зловживанні ринковою владою окремими підприємствами”, – заявив він у коментарі виданню.
Експерт нагадав, що газопроводи, згідно із законодавством, повинні перебувати у власності держави: ” Питання полягає в тому, хто і на якій підставі передавав їх в управління (облгазам). Це питання, яке ставилося неодноразово, і навіть порушувалося на РНБО. Але його порушували, а потім зістрибнули з нього. І я досі не розумію, чому не дали ходу всім цим дослідженням і розслідуванням”.
Крім того, зазначив Рябцев, будь-яка компанія гратиме за тими правилами гри, які затвердила влада. І якщо ця влада стверджує, що компанії Дмитра Фірташа щось порушують, то проти нього потрібно запровадити відповідні санкції.
Найдивовижніше те, що у червні 2021 року Рада національної безпеки і оборони (РНБО) запровадила санкції проти олігарха, проте вони не заважають йому, як і раніше, контролювати ринок газу України.
“Як же ці санкції вводилися, що він досі володіє облгазами?”, – іронізує Геннадій Рябцев.
Питання залишається відкритим, і поки на нього не буде дано виразну відповідь, ми й надалі ризикуємо будь-якої миті стати жертвами свавілля газового монополіста, і від цього не застрахований ані простий обиватель, ані навіть міністр.