Уряд України, який не спромігся належним чином підготувати енергосистему країни до опалювального сезону, зараз в авральному режимі намагається вирішити проблему постачання вугілля на ТЕС. Заради справедливості, треба визнати, що ситуація частково стабілізувалася, проте вона ще далека від нормальної. “Апостроф” з’ясовував, що реально сьогодні відбувається у вітчизняному енергосекторі та чи вдасться до кінця зими обійтися без віялових відключень.
“Панамаксів” малувато
Ситуація в українській енергетиці протягом останнього часу є однією з найбільш обговорюваних тем в суспільстві. Рекордно низькі запаси вугілля на вітчизняних теплових електростанціях створюють дефіцит маневрових потужностей, які вкрай необхідні для підтримання стабільності системи.
За даними держкомпанії “Укренерго”, станом на 5 листопада, на складах ТЕС зберігалося 602 тисячі тон вугілля. Для порівняння, рівно за рік перед тим запаси були в 4,2 рази більші і становили 2,5 мільйона тон.
Уряд, натомість, виступив з заявами про те, що жодних відключень електроенергії не буде, а додаткові обсяги вугілля закуповуються за кордоном і незабаром почнуть прибувати в Україну морським шляхом. Також передбачається збільшення обсягів видобутку вугілля на українських шахтах.
Ці зусилля дали певний результат. За інформацією першого заступника міністра енергетики Юрія Власенка, до України вже прибули два кораблі класу Panamax зі Сполучених Штатів і ще один корабель з Австралії, які привезли 200 тисяч тон вугілля.
Також у листопаді на українських шахтах було видобуто близько 2,5 мільйона тон вугілля, що на 7% більше від запланованого об’єму.
“Такий ритмічний видобуток українського вугілля та постачання через порти імпортованого вугілля дає можливість стабільного проходження осінньо-зимового періоду 2021-2022 року,” – запевнив Юрій Власенко.
Проте збільшення постачання вугілля збіглося в часі з настанням зими і традиційним для цього періоду збільшенням споживання енергії. Тому протягом декількох тижнів після бадьорих реляцій уряду запаси вугілля на електростанціях продовжували скорочуватися. Вони досягли мінімального значення 25-26 листопада, коли сумарні запаси на складах теплоелектростанцій складали всього 432 тисячі тон.
Після цього, однак, вони трохи збільшилися, і станом на 5 грудня складали уже 513 тисяч тон, але, все рівно, це у 3,2 рази менше, ніж рік тому, коли запаси перевищували 1,6 мільйона тон.
Тож говорити про те, що українські споживачі вже можуть зітхнути спокійно, поки що рано.
“На сьогоднішній день проблеми із забезпеченням вугілля є на всіх теплових електростанціях, що призводить до вимушеної економії палива, – розповіли “Апострофу” в аналітичному підрозділі порталу Energy Map. – Тому, якщо на початку листопада у вечірні години, коли спостерігається максимальне споживання електроенергії, через відсутність палива не працювало 14-16 блоків ТЕС, то на початку грудня вже 17-19 блоків”.
Скільки купуємо, стільки і продаємо
Ситуація в енергосистемі, дійсно, дещо стабілізувалась, але це відбулося, насамперед, завдяки залученню до роботи рекордного складу атомних електростанцій (з наявних 15 енергоблоків зараз працюють 14) і імпорту електроенергії з Білорусі.
При цьому Україна, як виявилось, є не лише імпортером, а й експортером електроенергії. Так званий Бурштинський енергоострів, в якому працює Бурштинська ТЕС (належить концерну ДТЕК Рината Ахметова), активно продає електроенергію в сусідні країни Євросоюзу. Причому об’єм цих продажів приблизно дорівнює тому, який українська енергосистема закуповує у Білорусі. Так, зокрема, вранці 8 грудня Україна взяла 600 мегават білоруської енергії і віддала в Європу 638 мегават власної.
Хоча тут є важливий нюанс.
“Причина такої ситуації в тому, що Бурштинський енергоострів не є частиною об’єднаної енергетичної системи України, – пояснює керівник спеціальних проєктів науково-технічного центру “Псіхея” Геннадій Рябцев. – Він приєднаний до енергетичної системи Європи і технічно не може подавати вироблену електрику до інших регіонів України. Ця ситуація зміниться лише після того, як вся енергосистема нашої країни буде від’єднана від колишньої радянської і синхронізована з європейською. Планується, що це станеться у 2023 році”.
Крім того, експорт електроенергії вигідний – принаймні, власнику Бурштинської ТЕС.
Як повідомили в Energy Map, наприклад, станом на 8 грудня індикативні ціни 1 мегават-години електроенергії базового навантаження, що склалися на ринку “на добу наперед”, були наступні: Україна (Бурштинський енергоострів) – 69,99 євро, Польща – 156,49 євро, Румунія – 219,58 євро, Словаччина – 220,44 євро, Угорщина – 222,49 євро.
“Докоряти комерційній структурі тим, що вона прагне отримувати максимальний прибуток, це все одно, що докоряти зимі за те, що вона холодна, – говорить Геннадій Рябцев. – Будь який бізнес для того і створюється, щоб отримувати прибуток. І абсолютно логічно для нього намагатися зробити так, щоб цей прибуток був максимальним”.
Страусова політика – шлях до проблем
Тож ніякої “зради” у продажі електроенергії в ЄС немає. Проте це аж ніяк не вирішує енергетичних проблем України.
На думку Геннадія Рябцева, головною причиною нинішньої напруженої ситуації в енергетиці є бездіяльність влади.
“Якби уряд дійсно переймався проблемою наявності вугілля на електростанціях, то він уже кілька місяців назад, коли стало ясно, що темпи видобутку значно нижчі, ніж зазвичай, ухвалив би постанову про створення всіма учасниками ринку незнижуваних запасів, – говорить експерт. – Проте на сьогоднішній день запаси створюються згідно з наказом міністра енергетики. Причому це відбувається фактично за згодою власників станцій. Вони на свій розсуд визначають, скільки і коли їм потрібно запасати палива”.
Також в Україні досі не вирішено питання будівництва нових потужностей, потрібних для ефективного балансування системи. За даними “Укренерго” для забезпечення належного рівня стабільності потрібно створити 2 мегавата маневрових і 2 мегавата акумулюючих потужностей.
“Енергетичні мережі – складна система, яка потребує регулювання з боку держави, – каже Геннадій Рябцев. – І якщо в її роботі виникають серйозні проблеми, це означає, що створені урядом правила гри працюють некоректно і мають бути виправлені. Натомість держава робить вигляд, що проблем не існує. Вона дезертирувала з усіх зон власної відповідальності і звинувачує інших в своїх помилках”.
При цьому, не бажаючи визнавати власної провини у поточних проблемах, уряд одночасно присвоює собі чужі досягнення: “Коли заступник міністра говорить про те, що “ми збільшили видобуток вугілля” чи “ми забезпечили постачання вугілля морем”, він же не уточнює, хто це зробив. Тим часом, і збільшення видобутку і контрактування кораблів з вугіллям здійснюються переважно приватними структурами. І саме у них держава купує вугілля для забезпечення державних електростанцій”.
Не розслабляємось
Хоча останнім часом ситуація на українських ТЕС дещо покращилася, говорити про вирішення всіх проблем не варто. Як відзначають аналітики Energy Map, успішність проходження зими залежить від багатьох факторів, і в операторів систем передач та розподілу є варіанти дій на кожен з можливих сценаріїв. Обмеження чи відключення постачань (віялові відключення) – один із таких сценаріїв. Слід розуміти, що непередбачене відключення з мережі бодай одного енергоблоку АЕС, раптове збільшення споживання електроенергії або припинення імпорту може вкрай негативно вплинути на стан справ.
Як було сказано вище, наразі уряд у забезпеченні стабільності енергосистеми під час опалювального сезону робить ставку на атомну енергетику, проте не слід забувати, що більшість енергоблоків вітчизняних АЕС були побудовані понад 30 років тому і вже відпрацювали той ресурс, на який вони були початково розраховані. Тому твердо розраховувати на те, що вони в повному складі протримаються без поломок до березня, коли споживання електроенергії почне скорочуватися, не доводиться.
А тому питання вугілля, на якому здебільшого працюють ТЕС, що можуть в разі необхідності “підставити плече”, якщо той чи інший атомний енергоблок зупиниться на ремонт, залишається актуальним. Відповідно, проблема безперебійного забезпечення енергією українців все ще залишається.