“Енергоатом” підписав меморандум з американською компанією NuScale про можливість будівництва в Україні малих ядерних реакторів. Можливо, в майбутньому вони прийдуть на заміну сучасним великим енергоблокам. Чим відрізняються малі реактори і чому енергетики вважають, що за ними майбутнє ядерної енергетики, розбирався “Апостроф”.

Більше атому – менше вуглецю

Атомні електростанції виробляють майже половину української електроенергії. І з огляду на те, що основні території вугільного басейну окуповані Росією, а постачання газу через українську систему газогонів невпинно скорочується, найближчим часом значення атомної енергетики для нашої країни буде лише зростати.

Водночас більшість енергоблоків на українських АЕС збудовані досить давно і близькі до вичерпання свого ресурсу. Відтак енергетикам вже час задумуватися над тим, як буде оновлюватися виробнича база атомної генерації.

НАЕК “Енергоатом” досить активно шукає шляхи оновлення потужностей, про що свідчать регулярні переговори з провідними виробниками енергетичного обладнання. Наприкінці серпня компанія підписала меморандум з фірмою Westinghouse, який передбачає будівництво в Україні п’яти 1000-мегаватних енергоблоків. Втім тоді більшість експертів віднеслися до такої затії скептично, в першу чергу зазначаючи, що таке будівництво вимагає колосальних інвестицій, тоді як фінансові можливості “Енергоатому” є досить обмеженими.

А нещодавно з’явився ще один меморандум. Цього разу – з компанією NuScale Power. Він передбачає допомогу Україні у підготовці нормативної бази і проєктів будівництва малих модульних ядерних реакторів, спроєктованих цією компанією.

“Ми раді почати співробітництво з американською компанією – розробником малих модульних реакторів (ММР) NuScale Power – заявив при підписанні документу виконуючий обов’язки генерального директора НАЕК “Енергоатом” Петро Котін. – Ми розглядаємо можливість будівництва ММР для їх використання на заміну вуглецевим тепловим електростанціям і збільшення маневрових потужностей в Об’єднаній енергосистемі України. Це також дозволить нам зберігати і зміцнювати наші позиції в світовій атомній індустрії, розвиваючи наукомісткі перспективні проекти”.

“Ми із задоволенням співпрацюємо з НАЕК “Енергоатом” з питань потенційного розгортання електростанції NuScale в Україні, – сказав генеральний директор NuScale Power Джон Хопкінс. – Наші ММР продовжують викликати великий інтерес у всьому світі, і ми з нетерпінням чекаємо можливості продемонструвати переваги цієї технології “Енергоатому” і народу України, які прагнуть декарбонізувати свій енергетичний сектор”.

Куди всі, туди і ми

Угода з NuScale є вже не першою спрямованою на залучення до України технології будівництва ММР. У 2019 році вже було підписано меморандум з іншим розробником подібної техніки – компанією Holtec International. Той документ передбачає створення консорціуму, метою якого буде не лише спорудження енергоблоків в Україні, але й налагодження виробництва комплектуючих на українських підприємствах для подальшого експорту до європейських та азійських країн.

Така активність у переговорах з розробниками ММР свідчить про високий рівень зацікавленості “Енергоатому” у залученні даної технології в Україну. Втім в цьому відношення наша країна не унікальна. Ці енергетичні установки потужністю 25-300 МВт є набагато дешевшими і менш складними в експлуатації, ніж гігантські енергоблоки, які сьогодні переважають в світовій і українській енергетиці.

“Сьогодні більшість розвинених країн вивчає можливості спорудження малих реакторів, – розповіла “Апострофу” член колегії Держатомрегулювання Ольга Кошарна. – За даними, озвученими в доповіді генерального директора МАГАТЕ повідомлялося, що сьогодні в світі розробляється 77 проєктів малих ядерних реакторів. Відбуваються своєрідні перегони між розробниками, хто запропонує більш технічно досконалий і економічно вигідний проєкт.Паралельно триває робота над розробкою загальних підходів з ліцензування таких реакторів”.

Щоправда, діючих малих реакторів поки що в світі немає. Проте деякі країни вже активно працюють над їх будівництвом.

“Лідером в цьому напрямку сьогодні є Канада, – говорить Ольга Кошарна. – Ця країна має великі північні території, куди дуже важко доставляти паливо. Тож вирішено забезпечувати ці території енергією за допомогою невеликих ядерних станцій. Відібрано декілька проєктів і планується, що перший реактор запрацює вже в 2025 році”.

На думку фахівців-енергетиків, малі модульні реактори мають цілий ряд переваг над великими, які сьогодні домінують в енергетичному секторі.

“Малі реактори значно ефективніші економічно, – розповідає голова громадської ради при Держатомрегулюванні Сергій Денисенко. – Для будівництва великого реактора потрібні величезні кошти, близько 5 мільярдів доларів і близько десяти років часу. В той же час, малий реактор коштує набагато дешевше і може бути побудований за 2-3 роки. Таким чином інвестиції в будівництво швидше почнуть давати віддачу”.

Вигідніше і безпечніше

За словами експерта, попередні розрахунки показують, що енергія від малих енергоблоків буде дещо дорожчою, ніж від великих. Проте завдяки коротким термінам будівництва і відносно невеликим капіталовкладенням, такі установки мають більшу економічну привабливість.

Тому сьогодні до малих ядерних енергоблоків приглядаються не лише державні енергетичні компанії, такі як “Енергоатом”, але й бізнес. Власні електростанції можуть будувати для своїх технологічних потреб промислові підприємства, які споживають велику кількість енергії, наприклад, металургійні заводи. Це дасть їм можливість самостійно забезпечувати себе дешевою електроенергією.

Також малі енергоблоки вважаються більш екологічно безпечними, ніж нині діючі великі. Досвід аварій на атомних станціях (в тому числі, і український), показує, що такі аварії стають національними катастрофами. Водночас, передбачається, що системи безпеки на невеликих реакторах будуть більш надійними. А якщо аварія все ж таки станеться, то вона не матиме таких масштабних наслідків, як аварії в Чорнобилі, Фукусімі чи Трімайл Айленді.

Ще одна перевага малих модульних реакторів – вони здатні забезпечувати більш високу мобільність, що є дуже важливим для об’єднаних енергомереж. Сьогодні українська мережа потерпає від недостачі маневрових потужностей, які можна швидко вмикати і вимикати для того, щоб оперативно реагувати на поточні зміни споживання.

“Малі модульні реактори проєктуються таким чином, що їх можна досить швидко запустити і вивести із мережі, – говорить Ольга Кошарна. – До того ж, їх невелика потужність дозволяє більш точно реагувати на зміни споживання. Тож прогнозується, що завдяки їх впровадженню стабільність електричних мереж підвищиться.

Спочатку документи

Проте для того, щоб будівництво таких реакторів стало реальністю, попереду ще дуже багато роботи. Необхідно розробити відповідну технічну документацію, узгодивши її з українським законодавством.

“Держатомрегулювання, як регулятор галузі вже проводить відповідну роботу, – говорить Ольга Кошарна. – Українські фахівці підтримують контакти зі своїми американськими і канадськими колегами, які вже мають досвід ліцензування ММР. Триває розробка необхідних документів”.

Проте варто пам’ятати, зауважила експертка, що меморандуми, хоча і є важливою частиною процесу переговорів, не є документами, які когось до чогось зобов’язують. Будь які конкретні роботи з проєктування можуть розпочатися тільки після того, як будуть укладені відповідні контракти. Після цього регулятор повинен буде провести повну експертизу проєкту, в тому числі на предмет екологічної безпеки, консультації з усіма сусідніми країнами та прийняти рішення про ліцензування реакторів в Україні.

На думку Ольги Кошарної, якщо буде ухвалено остаточне рішення про будівництво, даний проєкт може бути реалізовано в декілька разів швидше, ніж будівництво великих енергоблоків – протягом 2-3 років.