Влада України не перестає думати про те, як збільшити надходження до бюджету, а тому вигадує все нові ініціативи у сфері оподаткування бізнесу та простих громадян. “Кісткою у горлі” для неї є фізичні особи-підприємці – відомі як ФОПи, які мають пільги при сплаті податків, чим часто користуються роботодавці. Останнім часом пропонується заборонити ФОПам працювати з юридичними особами, щоб усунути можливості для оптимізації оподаткування. “Апостроф” розбирався, до яких наслідків призведе ця ініціатива.
Шпарина для ІТ-шників
Нинішня владна команда має намір продовжити політику закручування податкових “гайок”. Об’єктом її прискіпливої уваги знову стануть фізичні особи-підприємці (ФОПи). За словами голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, найближчим часом до Верховної Ради потрапить законопроєкт, мета якого – обмежити можливість оптимізації податків із залученням ФОПів.
За задумом законотворців, документ має перекрити одну з відомих схем мінімізації податків, коли підприємства не оформлюють своїх постійних робітників як належить, зі сплатою всіх встановлених податків, а укладають з ними договори як з фізичними особами-підприємцями. Завдяки цьому роботодавцю не треба сплачувати за робітника єдиний соціальний внесок (ЄСВ) на рівні 22% він його зарплати, а сам працівник замість податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), що складає 18%, та 1,5% військового збору сплачує лише єдиний податок у 5%, та ЄСВ з “мінімалки”, яка на сьогодні складає 6500 гривень, тобто – 1430 гривень.
Щоб уникнути цього, законопроєкт передбачає обмеження можливості для ФОПів працювати з юридичними особами. Це повинно призвести до того, що підприємства будуть змушені оформлювати людей, які виконують для них роботу, як постійних працівників. Але чи вдасться досягти цієї мети? Адже досвід показує, що часто урядові ініціативи спрацьовують зовсім не так, як це планують їхні автори.
“Підозри щодо того, що статусом ФОП можуть скористатися деякі підприємці і виробники для мінімізації податкового навантаження, були ще тоді, коли вводилася спрощена система, – говорить експерт аналітичного центру CASE Україна Володимир Дубровський. – І пізніше ці підозри справдилися. Сьогодні дійсно багато людей виконують постійну роботу, будучи офіційно оформлені, як ФОПи”.
За словами експерта, така схема тягне за собою певні втрати для бюджету – близько 10 мільярдів гривень на рік.
До того ж, вона не відповідає принципу соціальної справедливості.
“Люди, які працюють як ФОПи, отримують дуже різні доходи, – пояснює директор Інституту соціально-економічної трансформації, позаштатний консультант комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ілля Несходовський. – Одні заробляють 120-150 тисяч гривень на рік, інші – до 7 мільйонів. А соціальний внесок вони сплачують однаковий, на рівні мінімального – близько 19 тисяч гривень на рік. Звичайно, такий підхід не є справедливим”.
Податок зросте, а бюджет – ні
Значною популярністю робота в якості ФОПа користується серед представників творчих професій. Найбільш відома і потужна галузь, де поширена подібна практика, – ІТ. Також широко використовується таке працевлаштування в продакшені (виробництві кіно- і телепродукції) та R&D (галузі, що займається різного роду дослідженнями і створенням нових продуктів, наприклад, медичного чи фармакологічного призначення.
При цьому, за великим рахунком, ФОПи, що працюють з юридичними особами, – це не лише IT-шники, а й консультанти, юристи, ріелтори, та й взагалі будь-які фрілансери.
“Аналогічні тенденції спостерігаються не лише в Україні, – говорить Володимир Дубровський. – В цих галузях традиційне поняття зайнятості значною мірою розмите. Як правило, такі працівники не підпорядковуються безпосередньому керівництву компаній, не мають визначеного робочого місця, не отримують соціальних гарантій (оплачуваних відпусток, лікарняних тощо). Тож провести чітку межу між такими працівниками і підприємцями дуже важко”.
Сьогодні галузі, які широко використовують роботу ФОПів, стрімко розвиваються, створюючи велику кількість добре оплачуваних робочих місць і вносячи значний вклад в економічне зростання. Наприклад, тільки протягом 2021 року кількість ІТ-фахівців в Україні зросла з 244 тисяч до 285 тисяч людей (на 17%). А валютна виручка від продажу послуг галузі за кордон збильшилася з 5 мільярдів до 6,8 мільярдів доларів (на 36%).
Але на цьому позитивний вплив високотехнологічних галузей не закінчується. Спрацьовує ефект мультиплікатора. Кваліфіковані фахівці, зайняті в цих галузях, добре заробляють і, витрачаючи гроші, стимулюють розвиток торгівлі, будівництва, громадського харчування тощо. Таким чином дані галузі є наразі потужним локомотивом зростання української економіки.
“Проте за іншим показником – здатністю утримувати таланти – Україна знаходиться десь у другій сотні рейтингу, поступаючися більшості країн світу, – говорить Володимир Дубровський. – Тому, якщо країна не зможе запропонувати цим людям якихось переваг, які можуть переконати їх залишитися, вони виїдуть, забравши з собою будь які надії на економічне зростання”.
На сьогоднішній день можливість платити нижчі податки є головним стимулом, який зумовлює можливість розвитку ІТ-сектора та інших сучасних галузей на території України. В той час, як негативних факторів, які виштовхують успішних людей з України, більш ніж досить: поганий бізнес-клімат, процвітаюча корупція, низькі соціальні стандарти, нерозвиненна медицина тощо.
“Саме тому, незважаючи на існуючу можливість працювати зі ставкою податку всього 5%, ми не спостерігаємо великого потоку бажаючих переїхати жити в нашу “податкову оазу”, – пояснює Дубровський. – Навіть при наявності такої “пільги”, баланс міграції в Україні є негативним. І якщо прибрати можливість зменшувати податкові виплати, кваліфіковані працівники швидко розберуться, що з такими ж ставками податку вони можуть працювати в Німеччині чи у будь якій іншій європейській країні, де отримають більш комфортні умови життя, кращий правопорядок, надійне правосуддя, соціальні гарантії, якісну медицину тощо”.
А оскільки програмісту в принципі все одно, де сидіти за своїм комп’ютером, то вже незабаром темпи виїзду фахівців за кордон прискоряться багатократно. А тому ми можемо повністю втратити цілі галузі, які сьогодні є єдиною надією України на економічний прорив.
І головне, вважає Володимир Дубровський, що, вірогідно, жодного збільшення податкових надходжень в результаті подібних ініціатив ми не побачимо: “Ті люди, які сьогодні платять податок 5%, в результаті, скоріше за все, взагалі перестануть це робити. Вони або повністю перейдуть в тінь, або виїдуть за кордон”.
Також не секрет, що схеми з податкової оптимізації використовують не тільки в IT-галузі. Доволі часто прості офісні робітники, які працюють у режимі 9-18, виявляються “приватними підприємцями”, тобто тими ж самими ФОПами. І, якщо згаданий законопроєкт буде прийнято, роботодавцям буде складніше наймати працівників в такий спосіб. Але не варто очікувати, що одразу всіх робітників оформлять “в білу” – частина з них взагалі перейде на “нелегальне положення”, а решта працюватиме за “сірими” схемами, яких на сьогодні є чимало. А тому результат для влади буде аналогічним – ніякого збільшення доходів бюджету не станеться.
Поділяй і владарюй
Зазвичай при впровадженні подібних регуляторних ініціатив влада традиційно наштовхується на спротив підприємців. Проте у випадку з галуззю ІТ їй вдалося досить вдало розколоти професійну спільноту.
“Опір великих ІТ-підприємств було приборкано шляхом надання їм досить сприятливого режиму оподаткування через закон про “Дія-сіті”, – вважає Володимир Дубровський. – Це дозволить владі без особливих зусиль покінчити з ФОПами, що працюють в цій галузі. Хоча благополуччя тих, хто сьогодні має пільги, навряд чи буде тривалим, оскільки розправившись з дрібними виробниками, влада вже спокійно візьметься за великих і підвищить податки для них. Таким чином буде покінчено з усіма секторами економіки, крім промислововсті”.
Втім, сьогодні невідомо, як саме в законопроєкті будуть прописані обмеження для ФОПів, – чи вони отримають повну заборону на співробітництво з юридичними особами, чи оберуть більш м’який варіант?
“Свого часу спільно з представниками галузі було розроблено законопроєкт, який передбачає м’який варіант розв’язанння проблеми, – говорить Дубровський. – Він передбачає видалення зі схеми найбільш очевидних випадків ухиляння від податків і встановлює критерії, які дозволяють визначити, чи є особа окремим підприємцем, чи постійним працівником, чий статус ФОПа – тільки засіб оптимізації податків. Проте сьогодні невідомо, чи скористаються законодавці цими напрацюваннями, чи підуть на повну заборону співробітництва ФОПів з юридичними особами”.
Пропонуючи нововведення, українські урядовці традиційно посилаються на європейський досвід. Мовляв у розвинених країнах не існує схем, при яких підприємець може платити лише 5% податків. Але є нюанси.
“Позиція про те, що нам необхідно вирівняти податкові ставки для підприємств і громадян з європейськими, на мою думку, є помилковою, говорить Ілля Несходовський. – Така позиція, хоча і звучить правильно, не враховує того факту, що підняття податків призведе лише до зникнення конкурентних переваг, яких у України зовсім небагато. І тоді ми можемо остаточно програти боротьбу за освічених і талановитих фахівців”.
На думку експерта, будь які дії, спрямовані на посилення податкового тиску в певних сферах повинні супроводжуватися зниженням навантаження на бізнес на аналогічну суму в інших сферах, щоб компенсувати його втрати.
“Наприклад, в даному випадку, якщо уряд хоче збільшити оподаткування ФОПів, йому потрібно знизити навантаження на заробітну плату, – говорить Ілля Несходовський. – Це створить стимул для переходу зі схеми з ФОПами до постійного працевлаштування. А збільшення податків без послаблення буде лише погіршувати бізнес-клімат і примушуватиме українців ще більше виїздити за кордон, працювати там і сплачувати податки”.
За словами експерта, зараз уряду і парламенту варто думати не над тим, як додатково оподаткувати бізнес, а як покращити економічний клімат в Україні.
“І якщо будуть зроблені конкретні кроки, які полегшать життя підприємцям, тоді уряд може взятися до закриття якихось напівлегальних схем. Проте уряд за останні два роки не запропонував підприємцям майже нічого, що б покращило їхнє становище. Натомість проєкти щодо підсилення податкового тиску народжуються регулярно. На жаль, в уряді сьогодні мало людей, що мислять стратегічно. В погоні за 5 гривнями сьогодні, вони готові втратити набагато більші суми в майбутньому”, – резюмував Несходовський.